Паломництво до Риму, задля нашого освячення.

 

Різдв`яні свята завжди готують для нас щось приємне, скоріше ми від них чекаємо “подарунків”, які Всевишній готує для кожного із нас. Не обминула ця Ласка , цього року і громаду українців з Генуї, Савони та К`яварі, які 25 -27.12.2015 року вирушили в паломництво до Риму, міста в Італії, до якого ведуть всі дороги світу.

На початку паломництва, у Лігурії, Господь поблагословив всіх нас дощем, при тому що, в Римі нас чекала гарна, сонячна погода. Програма як духовна , так і оглядова була дуже насичена і цікава. Ми мали переживання, що матимемо перешкоди: столиця, море туристів, паломників, але на диво черги, щоб зайти в святі місця, з`являлися вже після проходження нашої групи. Впродовж подорожі, уже в автобусі, керівник групи їмость Люба Тарасенко  та  духівник отець Віталій Тарасенко, підготували нас до паломництва через молитви, розповіді та фільми про Ватикан, Рим, та апостолів. Отримали кожен книги для  паломників та  “Духовний Щоденник на Ювілейний рік Милосердя”. 

Перше знайомство із Римом розпочалось  із оглядової з автобуса екскурсії, а далі  ми відвідали церкву, де знаходяться Святі Сходи привезені у 326 році з Єрусалиму Святою Оленою з палацу Понтія Пилата, по цих 28 сходинках  піднімався на суд до Пилата Ісус Христос. Там ми мали можливість в сокрушенні сердець з молитвами, навколішки піднятися теж по цих сходах.

На цій самій площі знаходиться  Патріарший собор всесвятого Спасителя, святого Івана Хрестителя та Святого апостола Івана в Латерано, де  ми мали можливість пройти  Святі Двері Милосердя. Опісля, ми вирушили до історичної частини Риму і  молилися біля Колізею, місця мученицької смерті тисячі християн, молилися і за дітей, убитих у лоні матерів, молилися і за українських мучеників.

В цей же день під вечір ми мали Святу Літургію в українській церкві Святої Софіі. Це “маленька Україна ” на територіі Риму . Цю церкву розпочав будувати в 1963 році Блаженніший Йосиф Сліпий . В ті роки коли Україна ще не мала такої можливості мріяти бути незалежною, він вірив і знав що це станеться, і будував цей храм, щоб ми бувши на чужині мали можливість завжди залишатися українцями, з її історією, мовою, культурою, наближаючись до Бога, очищаючись від скверни “совєтіка” і відбудовуючи нову незалежну державу. При цій церкві ми мали смачну вечерю, за що були дуже вдячні монахиням та о.Ярославу Семегену, отримавши на згадку в подарунок молитовники та буклети.

Наступного дня, після  приватних молитов і смачного сніданку у розкішному готелі – палаці,  ми відвідали Базиліку Санта Марія Маджоре. З її будуванням пов`язана цікава легенда. В одну із літніх ночей 352 року папі Ліберію і багатому римлянові Джованні Патріціо , явилася у вісні Мадонна і наказала побудувати на тому місці, де завтра впаде сніг, церкву. На наступний ранок, 5 серпня 352 року, на Есквіліні, там, де тепер стоїть базиліка, лежав сніг. Вона була збудована у  5 столітті, впродовж століть перебудована. У ній містяться тлінні останки християнських мучеників. Неподалік знаходиться церква Святого Альфонса, де ми молилися біля ікони Матері Божої Неустанної Помочі, котра має  близько 150років. Наше паломомництво ми продовжили, поїхавши до Базиліки Святого Павла, де наша група теж пройшла через Святі Двері Милосердя. В молитвах просили заступництва за нас грішних перед Всемогутнім Богом. Наступним місцем наших молитовних відвідин був храм проповідниці Божого Милосердя святої Марії Фаустини Ковальської, храм знаходиться неподалік Ватикану. Цій простій, неосвіченій, але мужній, безмежно відданій Богові монахині Господь Ісус довірив велику місію: послання Милосердя, адресоване усьому світу. “Посилаю тебе, – сказав, – до усього людства з Моїм Милосердям. Не хочу карати зболіле людство, а прагну його зцілити, пригортаючи до свого милосердного Серця . Ти секретарка Мого Милосердя; Я вибрав тебе на цей пост у цьому і майбутньому житті, щоб ти давала душам пізнати Моє Велике Милосердя, яке маю для них, і заохочувала їх вірити у безодню Мого Милосердя”. Найбільшим враженням була площа і  базиліка святого Петра. Пройшовши контроль, ми мали молитву  Святої Години із Папою Франциском і слухали його проповідь та прийняли його благословення. Далі пройшли через Двері Милосердя. Особливо вдячні Господу за можливість участі в національній прощі до Ватикану українців, які приїхали з багатьох регіонів Італії, Іспанії та України, мали спільну Божественну Літургію на мощах Святого Петра, молились і за єдність України, за вихід  із кризи як економічної , політичної так і духовної. Бо тільки в Бозі і з Богом нас чекає перемога. Далі  мали можливість оглянути зовні історичні місця Риму: замок Святого Ангела,  Палаци Мерії, Фонтан Треві, Пантеон, площа Навона, та ін.

Після смачної  вечері при монастирі у центрі міста  ми звершили поминання за померших. На завершення перебування в Римі повернулись на площу Ватикану і перед Базилікою святого Петра, біля вертепу співали з великою радістю українські колядки, завершили паломництво подячною молитвою.

В часі цих двох днів нас супроводжував  нас семінарист брат Володимир Крамар, якому ми всі були дуже вдячні за цікаві і змістовні розповіді, які він приготував для нас. Було на справді дуже цікаво. Мета нашого паломництва до “Вічного міста” була особлива. Будучи на заробітках, далеко від дому, ми глибоко усвідомили можливість віри і цінність благословення . Згідно давньої традиції паломник – це добровільний покутник, що бере свій хрест і несе його за Христом. Паломництво наше буде продовжуватись разом із записами наших подвижницьких подвигів діл милосердя у книзі Щоденник Милосердя, протягом Ювілейного року і до кінця життя.

Ольга Безпальцева, 2015р.