Українські Спільноти центральної Лігурії Comunita` ucraine della Liguria centrale

Слово капелана на Великий піст: 40 днів радості чи трауру?

Ось розпочався Великий піст. Цей піст назвали великим, можливо через те, що мав більше днів ніж інші, а можливо через те, що для кожного з нас – цей час може бути справді великим, бо у ньому можемо сповнити величні діла.
Піст – це завжди час благодаті для душі. Ми не обтяжуємо своє тіло їжею, відмовляємось від душевних розкошей, щоб торкнутись глибини духовості, у якій наша душа може віднайти спокій, утішення та силу далі йти до Царства Божого.
Піст – це повернення до свого дому, до свого життя. У цьому світі можемо цікавитися багатьма речами і з кожним разом переконуємось, що пізнати все і здобути світ увесь – це не можливо. А хіба потрібно пізнати і мати усе?
Пізнати свій внутрішній світ і здобути його – це справжня цінність, яка корисна для спасіння людини.

Святий Августин сказав, що,  пізнавши себе, можна зустріти Бога. Ми є частинкою Бога. Він дав нам душу, тому називаємо Його Небесним Отцем. Ось так пізнаємо свою природу, свої коріння, що сягають аж до неба.
У покаянних Богослужіннях, ми пізнаємо свою грішність, яку назбирали на шляху нашого життя. У піст ми очищуємось від того, що "поналипалось" на нас, віновлюємо у собі образ Божий і стаємо подібними до Небесного Творця, стаємо природні, такі, які ми є насправді.
Ось тому піст – це час нашої не смутку, а радості. Бо хіба не можна радіти від того, що у тобі оновляється образ Божий? Небо радіє, коли грішник кається, змінює життя!
Радіє небо і радіє ціла Церква. Один одному прощає, стає чутливим до своїх співбратів і співсестер, подає руку духовної підтримки.
Благословляю вас на завершення цього часу благодаті, щоб змогли зустріти Світле Воскресіння Христове і воскресіння від наших духовних упадків.
Ваш брат у Христі і духовний наставник, капелан
о.Віталій ТАРАСЕНКО