-
У тиші серця, у тиші природи, у тиші духовного очищення
Сьогодні сталась знаменна подія для нашої громади. Перший в історії День духовної віднови для церковного братства. Церковне братство – це група людей, котрі допомагають священику у виконанні його служіння для Бога і людей. Ця група активістів – це серцевина церкви. Саме це серце має бути духовно сильне, бо саме воно дає життя активності цілій громаді. Це серце могло втомитись від постійної активності, могло втомитись від постійних труднощів. Потребувало спокою. Тиші.
Тема тиші була провідною у цьому дні очищення. Спочатку довга дорога до монастиря серед чудової природи. Короткі зупинки із духовними поученнями.Молитва Літургії у церкві монастиря. Пожива для тіла і духа від отця Норберта. Час для ділення пережиттями і знову дорога. Цього разу вже дорога назад – до світу, до гамору, до буденних турбот. І цього разу вертаємось вже іншими. Серце очистилось і почало битись у такт із Божою Волею.Ще будуть додані пережиття, а зараз викладаємо фото…. Пояснення чекайте у наступних днях.
А в мене з такими людьми асоціюється вираз “стовпи Церкви”. Так! Ви можете сказати, що таким виразом називають великих Отців, Вчителів, Святців… Але на місцевому рівні, на рівні громади, парохії дуже часто на цих людях тримається життя спільноти. Відразу повідомляю – це моя суб”єктивна думка, котра не претендує на щось більше, але нехай кожен цей факт прослідкує у своїх обставинах.