-
Єдність – слово над яким, мабуть, рідко задумуємося у сучасному бутті.
В основному, тепер ставиться акцент на схожості та відмінності. Ціле життя прагнемо бути на когось, у чомусь, схожими. У поведінці, зовнішньому вигляді, поглядах, навіть у життєвих обставинах. Усе це нам у голову непомітно вкладають із допомогою здобутків цивілізації: телевізора, інтернету, реклами… або ж, доброзичливими настановами небайдужих до нашої долі «доброчинців». Непомітно для себе, піддаємося чужим стереотипам. Шукаємо щастя у схожості з кимось. При цьому, втрачаємо здатність самостійно оцінювати ситуацію.
Дзеркальним відображенням схожості, є – відмінність. Дивлячись на інших, як нам здається, гірших у чомусь людей, намагаємося якомога сильніше віддалитися від них, щоб показати свою так звану кращість, чи то пак, вищість над ними.
Наслідком таких наших необдуманих, часто навіть несвідомих дій, є криза любові у сучасному світі. А де є брак любові – там панують заздрість, ненависть, розбрат, гнів та помста. Саме в такому дусі зараз відбуваються події у світі. А в останні місяці, з особливою силою сколихнули нашу Батьківщину.
Чому? За що? Хто винен? Як же багато запитань, і на які кожен має свою відповідь. Різні погляди, різні думки, різні люди. Відмінність – брак любові – ненависть… Здається, замкнуте коло, із якого немає виходу.
Вихід є. Він полягає у ЄДНОСТІ. Яке чудове слово! Її можна порівняти із безцінним, багатогранним, коштовним камінцем. Єдність поглядів, єдність у горі, єдність у радості, єдність у молитві… – грані, які так вміло поєднані між собою і становлять одне ціле.
Якби ми, люди, хотіли відірватися від свого добровільного ярма схожості та відмінності. Якби відчули легкість та силу єдності. То як багато ми б могли разом зробити для нашого щасливого майбутнього …Як не дивно, але для себе я по-новому відкрила єдність на чужині. Спочатку єдність українців, які є членами церковної громади міста Генуї (Італія). Єднає їх тут, під своїми тисячолітніми куполами, храм Святого Стефана. Єднають молитви і заступництво перед Богом, духовного наставника о. Віталія. Єднають заробітчанські труднощі. Хоча, тут присутні не тільки українці. Є й представники інших національностей та конфесій. Та усіх міцно зв’язує єдність, в основі якої – любов. А звідси випливають і взаємоповага, і взаємодопомога, і взаєморозуміння.
Пізніше мені відкрилась більша глибина єдності. З італійським народом. З італійською Церквою. Не зважаючи на те, що ми чужинці у їхні країні, в основному не прохані, вони не відкидають нас. Не шукають прискіпливо відмінностей між нами і ними, щоб віддалитися. А навпаки, звертають увагу на те, що об’єднує. Не одноразово представники італійської спільноти допомагали словом, ділом, слушною порадою або ж застереженням.
Особливо радують душу і гріють серце спільні Богослуження. Тут, у Генуї, вони вже стали традицією. Два різні народи долучаються до молитов одні – одних, щоб творити оту, таку милу Господу єдність. Розділяти разом веселі, і не дуже, хвилини нашого спільного земного шляху.
Останнім виявом братньої єдності та любові стала спільна молитва за мир та спокій в Україні. Під час якої Кардинал Анджело Баньяско віддав український народ під покров та заступництво Матері Божої Захисниці. Це відбулось в часі спільної молитви Молебеню до Богородиці в нашій візантійській традиції.
Зворушує, що люди які живуть спокійно і далеко від наших проблем, перейнялися нашим болем та переживаннями. Церква була повністю заповнена людьми, добра половина з яких була не українцями. Та це зовсім не заважало творити загальну молитву, яка, підсилена єдністю мала особливу силу. В такі хвилини розуміємо, що хоч заходимося далеко від дому, але не є самотніми. Нас у найважчі хвилини підтримають, підсилять наші молитви, своїми.
Кардинал Баньяско наголосив на важливому значенні молитви. Просив Духа Святого, щоб просвітив серця усіх людей, а особливо тих, від яких залежить мир та спокій у світі, та, зокрема в Україні. Виявив солідарність італійської церкви із нашим народом. Також повідомив, що у неділю 9 березня, на знак підтримки заклику Папи Франциска, у всіх храмах Італії молитимуться за мир та спокій в Україні.
Що тут ще додати? Добре мати таких друзів та благодійників. Так і хочеться від щирої і знеболеної душі промовити: “Спасибі вам усім за вашу участь у наших переживаннях, підтримку, допомогу, дружнє плече”.
В свою чергу, маємо взяти їх собі за приклад. Не цуратися інших, не стояти в стороні, а допомагати потребуючим. Якими б великими не здавалися відмінності, намагатися зрозуміти та розрадити. Прагнути до єдності, а не до поділу.
Часом одне добре слово, одна ласкава посмішка, одна спільна молитва, здатні зробити більше, ніж ціла армія. Адже добро не купується і не продається, не захоплюється підступом. Воно, із Божої Благодаті народжується у наших серцях, так, як усі інші чесноти. А спільна, єдина молитва, зможе скоріше випросити у Господа ці дари.
Нам тепер так потрібні мир та спокій. І в Україні, і по цілому світі. Тільки об’єднавшись, ми зможемо досягти цієї мети. Отож, шукаймо такої рятівної єдності і тоді переможемо всяке зло!
Оксана Косовська. Генуя (Італія)
фото : Оксана Косовська.
Читайте також про те, як Архиєпископ Генуї, Кардинал Анджело Баньяско, віддав український народ під покров та заступництво Матері Божої Захисниці : https://www.genova.org.ua/?p=1261
