-
Рік Милосердя відкрився для паломників Генуї і Савони з Богородицею та Ангелами
На початку Святого Року Милосердя українська церковна спільнота міста Генуї та Савони 8 грудня цього року мали паломництво в два святі місця які знаходяться в регіоні П’ємонте (Італія). Запрошую вас у такий уявний спосіб здійснити разом з нами паломництво.
Отож, спочатку ми завітали в невеличке Богородичне містечко Vicoforte Mondovi, де знаходиться церква, купол якої, овальноі форми, самий більший в у світі (висота 74м., дов. 37м, шириною майже у 25м.) І історія сцього храму дуже цікава, а саме: в ХІV столітті один чоловік, який дуже почитав Пресвяту Богородицю побудував колону, на якій було намальовано образ Пресвятої Богородиці з Немовлям на руках, це свого роду було молитовне місце родини цього чоловіка. З роками чоловік помер, а те місце запустіло, заросло зеленню і було забуте. Пройшло немало часу, коли один мисливець пішов у ту місцевість на полювання. Зробив постріл і якраз той постріл влучив в образ Божої Матері, і як каже передання, цей образ закровоточив. Мисливець дуже злякався і в знак покаяння почав збирати кошти на побудову храму на цьому місці. Його рушниця і досі зберігається у у цьому святому місці.
В центрі храму над вівтарем знаходиться та сама Ікона з слідом від пострілу. Сюди прибувають дуже багато паломників. Відчувається, що місце намолене. Є багато свідчень про зцілення.
Нашу паломницьку групу дуже мило прийняли як священик, так і прихожани цього святого місця. Ми мали з ними спільну Службу Божу. Дім ОТЦЯ НЕБЕСНОГО в молитві об’єднав нас усіх.
Друге місце нашого паломництва – це Sacra di San Michiele di Val susa ( Piemonte ).
Абатство Св. Михайла (Sacra di San Michele)Це один з найбільших релігійних архітектурних комплексів романського періоду в Європі з більш ніж тисячолітньою історією. Воно знаходиться між двома іншими святинями, присвяченими Святому Архангелу Михаїлу, одна з яких знаходиться на горі Гаргано (Пулія), а інша – на Мон-Сен-Мішель (Франція). Цікаво, що святині розташовані на одній лінії, на відстані 1000 км один від одного.
Ми були дуже вражені красотою і величністю гори на якій побудовано абатство, до речі висота іі сягає майже 1000 метрів ( 962 м.). Легенда свідчить, що об’єднатися в одній траєкторії базилік Мон Сен-Мішель в Франціі, Сакра ді Сан-Мікеле в П’ємонті і Монте Сант-Анджело в Пулії, об’єднаних в поклонінні святому, став меч святого Михайла під час бою проти диявола, помахом якого він невидимо позначив пряму лінію на поверхні Землі, яка бере початок від Пульї і закінчується в Єрусалимі. У середні віки з півночі тисячі паломників подорожували по шляху, прокладеному Ангелом ( “Віа Michelita” , або в інших випадках “Віа Анжеліка”), щоб мати добру і спокійну смерть(Архангел є покровителем і провідником душ у вічність).
Це абатство багате на легенди.
В десятому столітті, Сятий Іоанн Вінчент, хотів побудувати абатство на горі Caprasio. Він почав будувати, але роботи так і не пішли вперед, щодня він заготовляв камені і щовечора вони зникали. Так Іоанн вирішив не йти на відпочинок, а простежити, щоб розгадати таємницю. Дивино стало те, що він виявив, що це не були злодії, а були ангели. Небесні посланці з’являлися з темрявою і переносили камені на гору Піркірьяно .
За іншою версією святому Івану з’явився Архангел Михаїл і закликав його побудувати храм на його честь. Іван вирішив побудувати церкву в лісі так, як з камінням була трудність, а дерева було багато. Легенда каже, що всі колодки, зібрані з великими труднощами, були мабуть вкрадені грабіжниками, що бродили по лісу. Історія тривала доти поки з’явився святий Архангел і вказав на найвищу гору Піркірьяно, де він і знайшов “вкрадений” дерево, щоб побудувати церкву.
Витоки цієї святині є невизначеними, почасти тому, що є багато легенд, які розповідають про цей монастир, але усі погоджуються на появу одного або декількох ангелів.
З цією вежею пов’язана ще одна з місцева легенда: красуня Альда, рятуючись від французьких солдатів, прибігла в Абатство. Через деякий час вона вийшла надвір, сподіваючись, що солдати пішли, але не тут-то було: вона опинилася між солдатами з одного боку і прірвою з іншого. Тоді, щоб уникнути безчестя, дівчина кинулася вниз, покладаючись на Божу милість. І дійсно, молитви їй допомогли. Альда залишилася жива і неушкоджена.
Через деякий час дівчина вирішила повторити свій стрибок, на цей раз публічно і заради грошей (слави). На жаль, цього разу Боже провидіння її не врятувало, так що фінал історії виявився сумним.В цьому дивовижному монастирі ми мали можливість оглянути монастир і почути його історію, дякуючи гідові. Також нам дозволили помолитися, чим ми і скористалися, заспівавши кондак і ікос з Акафісту до архангела Михаіла.
Добре бути у такому місці, де природа надихає на молитву, гармонічно об’єднує і надає мир і спокій тілові, повнює благородними думками душу.
В автобусі під час подорожі ми проводили молитви, акафіст до Архангела Михаїла. Слухали роз’яснення о.Віталія про ювілейний рік проголошений Папою Франциском Роком Милосердя, який розпочався в день нашого паломництва.
На початку паломництва в автобусі чулося де не де гомоніння, а повертаюлися всі у тиші і роздумах. Що ж відвідування святих місць – це ще один крок до пізнання і наближення до БОГА.
Ольга Безпальцева, Генуя
