Українські Спільноти центральної Лігурії Comunita` ucraine della Liguria centrale

Духовні бесіди – ТЕМА “МИЛОСЕРДЯ”

17 грудня після Чину Молебня з нагоди Ювілейного року Милосердя при храмі св.Степана у каплиці св.Архистратига Михаїла була проведена духовна бесіда на тему Милосердя. Проводила вступну науку і працю в групах Ольга Безпальцева.
Короткий витяг із науки подаємо нижче.

ТЕМА МИЛОСЕРДЯ .
Милосердя це— діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу. Воно є втіленням високої любові до ближніх, це «співчуття до оточуючих людей, безкорислива допомога».. У християнському віровченні обов’язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одягнути, недужого відвідати, померлого поховати
Милосердя грунтується на таких якостях, як уважність, турботливість і доброзичливість. Воно ніколи не з’явиться там, де панує брутальність, байдужість і гордість. Тільки той вчинок вважається милосердним, який демонструє повагу до стражденноі людини.
Проявляючи милосердя, ми надаємо допомогу на сам перед самим собі, стаючи чистішими і добрішими.
Ісус учив, що ми повинні давати голодним їжу, бездомним—притулок, а бідним—одяг. Коли ми відвідуємо хворих та ув’язнених, ми наче робимо це для Нього. Він обіцяє, що якщо ми робитимемо це, то успадкуємо Його царство. (Див. Maтвій 25:34–46).
Спаситель передав багато вчень у формі оповідань та притч. Притча про доброго самарянина вчить нас допомагати нужденним, незважаючи на те, чи друзі вони нам, чи ні (див. Лука 10:30–37;
Нам не слід розмірковувати, чи заслуговує людина нашої допомоги, чи ні (див. Мосія 4:16–24).
Навіть якщо ми допомагаємо бідним, але при цьому не співчуваємо їм, ми не маємо милосердя (див. 1 Івана 3:16–17). Апостол Павло вчив, що коли ми маємо милосердя, то сповнені добрих почуттів до всіх людей. Тоді ми терпеливі й добрі. Ми не пихаті й не гордовиті, не егоїстичні й не грубі. Якщо ми маємо милосердя, то не злопам’ятні і не радіємо чужому лихові. Ми також не чинимо добро з користі для себе. Ми натомість розділяємо радість людей, які живуть в істині. Якщо ми милосердні, то є відданими, бачимо в людях найкраще і ставимося до них з добротою. Писання вчить, що “любов ніколи не минає”. (Див. 1 Коринтянам 13:4–8).
Один із способів стати милосердним—досліджувати життя Ісуса Христа й дотримуватися Його заповідей
Він співчував дітям, літнім, бідним і нужденним.
Він сказав: “А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує… Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте?” (Матвій 5:44, 46). Ми мусимо вчитися ставитися до людей так, як це робив Ісус . У такий спосіб ми будемо схожі на Небесного Батька, який посилає дощ і на праведних, і на неправедних (див. Матвій 5:44–45).
Почуття милосердя вічне. Воно старе, як світ, в якому ми живе­мо. Але на довгий час ми якось забули про нього.
Так ми можемо заперечити. До якого милосердя ви закликаєте, якщо про які лишень факти насилля не повідомляють газети, телебачен­ня? А вандалізм навколо нас? Ви бачите, що на автобусній зупинці, наприклад, все, що можна понівечити, зламати, розбити, списати непристойними словами, — все це вже зроблено. Так, на жаль, дійсність така, як саме життя. А життя наше важке. І ці труднощі часом породжують злість: немає житла, а якщо є, то більшість жи­ве в тісноті, старші, близькі люди — батько й мати — бувають несп­раведливими, жорстокими один до одного… і до вас. Може скласти­ся думка, що нікому ти не потрібний, що всі люди жорстокі, егоїстичні. А якщо так, то навіщо їх жаліти… ні близьких, ні чужих. Якщо так думати, а ще гірше — поводитись, то світ перестане раду­вати людей, зло породить нове зло. У злих батьків діти також мо­жуть бути злими. І неначе бумеранг зло обернеться проти всіх. Але ж вогнем вогонь не погасиш , злобою мир не побудуєш.
Будьмо добрішими до всього живого. Звичайно, пожаліти бездом­ного собаку або кішку легше, аніж людину. Тварина на добро не відповідає злом. З людиною може статися інакше…
Найвище милосердя — це милосердя до немилосердних.[2] (Джозеф Стівенс Бакмінстер (1784–1812) — американський унітаріанський священик)
Милосердя — це милість серця, жалісливість, м’якість, співчуття, ніжність, любов до людей. Милосердя — це не слабкість, а сила, то­му що милосердя притаманне людям, які здатні прийти на допомо­гу. Бо здатність співчувати, співпереживати — це ознака духовної зрілості особистості. Заплакати від власної образи і болю простіше, ніж від чужої. І ці сльози співчуття до іншої людини — святі сльо­зи. Вони означають наявність у людини душі й серця в якому панує любов і милорсердя до ближнього.

…Милосердя не полягає у киданні кістки голодному псу. Милосердя — це коли ти ділишся з ним цією кісткою будучи так само голодним як і він. (Джек Лондон)

Милосердя — це певне співчуття до людей, допомога, від якої не чекаєш певної користі. Милосердна людина — це та, яка прийде на допомогу в будь-яку секунду. Милосердя-це не зовнішній вияв доброти, а внутрішній.Це є вияв любові.
3 І якщо я роздам усі маєтки свої, і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, – немає мені з того найменшої користі.( І Коринтян 13 ( 3)
12Так живіть новим життям, як вибрані люди Божі, святі й улюблені, сповнені милосердя, доброти, покору, лагідністі й терпіння.13Будьте терпимими одне до одного, прощайте одне одного, якщо хто скаржиться на вас, як Господь простив вас.14Але ж найголовніше над усім у вашому житті — це любов до інших. Саме любов об’єднує усе досконалим союзом.(Колосян 3 (12-14)
І хоч би що ви робили, чи казали, — все має бути в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богу-Отцю через Христа.
“Чтобы любовь возрастала, нужно ее отдавать. Человек, который не отдает даже ту немногую любовь, что у него есть, словно держит в руке горсть семян и не хочет их посеять”.
прп Паисий Святогорец
А як виглядає любов? Це наче вогник маленької свічки: коли хтось запалює свою свічку від твоєї, вогонь не зменшується, правда? А світла і тепла у світі більшає. Парадоксально, але часто ми думаємо, що віддаючи щось, ми втрачаємо, а воно навпаки — примножується.
Борис Гудзяк

Запитання для обговорення в групах

1. Чи відчували ви на собі Боже Милосердя ?
2. Як ви розумієте Боже Милосердя , людське милосердя ?
3. Як виховати почуття милосердя в наших родинах (…батьки , діти , рідні ) ?

Ольга Безпальцева