Хресна дорога у час війни
ПЕРША СТАЦІЯ
Ісуса Христа засуджують на смерть
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський.
«Тоді [Пилат] відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, віддав на розп’яття» (Мт 27,26).
Ісуса Христа невинно засуджують до смертної кари. Хтось завжди повинен заплатити ціну за насильство та знущання. У світі завжди є якийсь Понтій Пілат, який вважає свою владу вищою над справедливістю та правдою. Також у цій війні, як і у всіх війнах, є невинні, що приречені загинути через рішення деспотів, які хочуть панувати за допомогою зброї та насильства.
Помолимось, кажучи: Просвіти нас, Господи Ісусе!
– Коли ми переконані у постійній своїй правоті: Просвіти нас, Господи Ісусе!
– Коли беззастережно засуджуємо наших братів: Просвіти нас, Господи Ісусе!
– Коли закриваємо очі на несправедливість: Просвіти нас, Господи Ісусе!
– Коли умертвляємо навколо нас добро: Просвіти нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ДРУГА СТАЦІЯ
На Ісуса накладають хрест
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський.
“він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, – ми, що його синяками зцілились.”(1 Петра 2.24)
Скільки ж хрестів вимушені носити убогі, ті, хто не має прав, ті, хто не має голосу! І наскільки важкі ці хрести, бо обтяжені егоїзмом і суперництвом тих, хто замість того, щоб носити їх на своїх плечах, скидає їх на плечі тих, хто не має вибору, бо вимушений бути жертвою зловживання і гордовитості.
Ми повинні молитися не тільки за те, щоб хрести стали менш важкими для тих, хто має їх на плечах, котрі ослаблені від недоїдання та безсилля, але також за те, щоб кожен виявив хоч трохи підтримку у час прогресу та залучення до праці, щоб уникнути експлуатації та рабства.
Помолимось, кажучи: Визволи нас, Господи Ісусе!
– Від легкодушних осудів наших ближніх: Визволи нас, Господи Ісусе!
– Від поспішних засудів: Визволи нас, Господи Ісусе!
– Від критики і марних слів: Визволи нас, Господи Ісусе!
– Від згубних пліток: Визволи нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ТРЕТЯ СТАЦІЯ
Ісус падає перший раз
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
“Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.” (Ісаї 53,4-5).
Ісус падає, бо не має сил носити такий важкий хрест. А вага хреста – це наші гріхи і наші злі вчинки.
Навіть сьогодні, на жаль, ми робимо хрест Христа ще важчим, оскільки ми продовжуємо грішити супроти невід’ємних прав людини і супроти тих євангельських цінностей, які проповідував Ісус.
Що робити, щоб ті, хто має в руках долю цілого людства, щоб покаялися у своїх гріхах, задля того, щоб зменшився біль багатьох братів/сестер пригнічених і обтяжених ще й байдужістю та нечутливістю «багачів»?
Помолимось, кажучи: Підніми нас, Господи Ісусе!
– Від наших лінощів: підніми нас, Господи Ісусе!
– Від наших падінь: підніми нас, Господи Ісусе!
– Від наших засмученостей: підніми нас, Господи Ісусе!
– Від думки, що допомога іншим не стосується нас: підніми нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ЧЕТВЕРТА СТАНЦІЯ
Ісус зустрічає свою матір
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” (Луки 2,34-35).
Надзвичайне свідчення Марії – це її цілковита відданість волі Отця, Який покликав її бути матір’ю Спасителя. Наскільки світ був би іншим, якби всі люди збагнули, що це не важливо прагнути реалізувати свої бажання якоїсь влади та якихось задоволень, а краще посвятити своє життя на служіння убогим і потребуючим, щоб таким чином виконати Божу волю, який хоче всі ми були братами і сестрами об’єднані в Любові!
Помолимось, кажучи: Дай нам ласку розпізнати Тебе, Господи Ісусе!
– В понівеченому обличчі тих, хто страждає: Дай нам ласку розпізнати Тебе, Господи Ісусе!
– У малих і бідних: Дай нам ласку розпізнати Тебе, Господи Ісусе!
– У тих, хто закликає до жестів любові: Дай нам ласку розпізнати Тебе, Господи Ісусе!
– У переслідуваних через справедливість: Дай нам ласку розпізнати Тебе, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
П’ята стація
Кириней допомагає Ісусу нести хрест
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
“І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом”.(Лук 23,26).
Як важко сьогодні знайти Киренеїв, які візьмуть на себе проблеми інших. Часто переважає егоїзм, індивідуалізм, що вперто захищає спадковані якість права, які часто не є правом, а лише привілеями, можливо на шкоду та використання тих, хто не може дозволити собі ці псевдоправа, привілеї. Війна має свій ідеологічний корінь у несправедливості. Мир, навпаки, є плодом справедливості, а також поваги до справжніх невід’ємних прав людини.
Помолимось, кажучи: Прости нам, Господи Ісусе!
– Ми зневажили Тебе у нещасних особах: Прости нам, Господи Ісусе!
– Ми проігнорували Тебе у потребуючих допомоги: Прости нам, Господи Ісусе!
– Ми покинули Тебе у незахищених: Прости нам, Господи Ісусе!
– Ми не послужили Тобі у страждаючих: Прости нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ШОСТА СТАЦІЇ
Вероніка витирає обличчя Христа
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.» (Мт 25,34-36).
Вероніка дуже ризикує, виходячи із розлюченого і фанатично настроєного натовпу, щоб обтерти обличчя Спасителя.
Це нагадує ризик тих, хто замість того, щоб розчинитись в сірому та пасивному натовпі, повному страху і байдужості, присвячує себе на загоєння ран бідних і опущених. На щастя у цьому стисненому та затверділому суспільстві існує чудесне явище міжнародного волонтерства, соціального служіння, міжнародної співпраці.
Сьогодні багато молодих і старших людей виходять із сірої маси та ризикують, щоб поспішити на допомогу жертвам війни. В умовах варварства і звірства з’являється надія. І слава Богу, що є такі відважні, бо це найкраще і найефективніше лікарство супроти нищівної логіки війни.
Помолимось, кажучи: Поглянь на нас, Господи Ісусе!
– Щоб полюбити тих, хто нелюблений: Поглянь на нас, Господи Ісусе!
– Щоб поспішити на поміч тим, хто заблукав: Поглянь на нас, Господи Ісусе!
– Щоб піклуватися про тих, хто терпить насильство: Поглянь на нас, Господи Ісусе!
– Щоб прийняти тих, хто кається за скоєне зло: Поглянь на нас, Господи Ісусе.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
СЬОМА СТАЦІЯ
Ісус падає вдруге
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе? А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.» (Мт 25,37-40).
Ісус падає, але має знову піднятись, він повинен продовжувати свою дорогу страждань і смерті. Його мучителі не дозволяють відпочити і відновити сили.
На жаль, історія повторюється. Скільки бідних людей падають під тягарем своїх трагедій, але вони не можуть дозволити собі розкіш зупинитись і перепочити, оскільки стан їхньої убогості їм цього не дозволяє. Вони вимушені продовжувати страждати, зазнавати знущань і поразок. І війна є найбільшим смертним інструментом, щоб не дозволити людям бути вільними і, піднявши голову, будувати майбутнє в надії та у свободі.
Помолимось, кажучи: Зміцни нас, Господи Ісусе!
– У час випробування: Зміцни нас, Господи Ісусе!
– У трудностях будувати мости братерськості: Зміцни нас, Господи Ісусе!
– У несенні нашого хреста: Зміцни нас, Господи Ісусе!
– У свідченні Євангелія: Зміцни нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ВОСЬМА СТАЦІЯ
Ісус зустрічає благочестивих жінок
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили» (Лук 23,27).
Багато жінок змушені оплакувати війну! Вони – матері, наречені, подруги багатьох молодих людей, які часто не свідомі того, чому хтось має йти воювати і за які ідеали. Скільки іракських (українських) жінок сумують за своїми дітьми, які помирають від нестачі їжі та ліків! Чия вина?
Знайти винуватців легко, але співстраждати з жертвами війни не так просто, виявляючи конкретні жести солідарності та взаємності. Ми також можемо радіти, бути задоволені нашим самопочуттям, не замислюючись про те, що за все це платять ті, яким залишилось тільки плакати.
Помолимось, кажучи: Відверни нас, Господи Ісусе!
– Від торгівлі зброєю без докорів сумління: Відверни нас, Господи Ісусе!
– Від виділення грошей на озброєння замість їжі: Відверни нас, Господи Ісусе!
– Від рабства грошей, яке спричиняє війни та несправедливість: Відверни нас, Господи Ісусе!
– Щоб списи перетворилися на серпи: Наверни нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ДЕВʼЯТА СТАЦІЯ
Ісус падає втретє
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.
Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.» (Ів 12,24-25).
Ісус знову падає, він знесилений більше не може переносити тягар відкуплення.
Ми також іноді можемо ухилитись від життєвих терпінь і думаємо, що краще рачкувати і більше не продовжувати подорожі життя на «на повний зріст», тобто жити у повноті життя. І в цей момент завжди знайдеться хтось, хто скористається слабкістю цих наших падінь, щоб скористатись із цієї ситуації та нав’язати якісь спокусливі ідеї про якусь силу та насильство.
Щоб був мир, потрібні люди, що здатні стояти рівно, пробуджені, які знають, як бути проникливими та передбачуваними вартовими миру, щоб викорінити будь-які зародки війни.
Помолимось, кажучи: Зціли нас, Господи Ісусе!
– Від страху не бути улюбленими: Зціли нас, Господи Ісусе!
– Від страху бути неправильно зрозумілими: Зціли нас, Господи Ісусе!
– Від страху бути забутими: Зціли нас, Господи Ісусе!
– Від страху не зуміти: Зціли нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ДЕСЯТА СТАЦІЯ
З Ісуса знімають одяг
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб» (Mр 15,24; Ів 19,24).
Ісус не тільки позбавлений одягу, але ще й своєї гідності. Він обнажений, позбавлений усього.
Ми хочемо тут згадати про всіх тих, кого війна обнажує і позбавляє людської гідності, через насильство і знищення людяності. Кожна війна залишає на полі не тільки поранених і загиблих, але і людей, позбавлених усяких ознак людяності.
Помолимось, кажучи: Очисти нас, Господи Ісусе!
– Від образи і злоби: Очисти нас, Господи Ісусе!
– Від слів і різких реакцій: Очисти нас, Господи Ісусе!
– Від поглядів, які породжують розділ: Очисти нас, Господи Ісусе!
– Від бажання слави через приниження інших: Очисти нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ОДИНАДЦЯТА СТАЦІЯ
Ісуса прибивають до хреста
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. Тоді збулось Писання, що каже: “І з беззаконними полічено його.” І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: “Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш – спаси себе з хреста!”» (Mр 15,27-30).
Під тиском сили молотка цвяхи входять глибину рук і ніг. Цей молоток є інструментом ненависті. Сьогодні нам більше не потрібні особливі інструменти, щоб втілити ненависть і злість у тіло цілого людства. Існує сучасна зброя, яку воєначальники продовжують виробляти під тиском дьявольської економічної логіки. Ненависть, злість та помста несуть у собі набагато ефективнішу зброю тому, що вони контрабандно входять через пропаганду, плагіат. І, на жаль, просуваються під виглядом свободи, демократії та цивілізації. Вони завжди залишаються немов «забиті цвяхи» і провокують до постійного болю. І як не дивно, саме ті, кого вважають невдахами, вони нагадують Христа.
Помолимось, кажучи: Навчи нас, Господи Ісусе!
– Любити так, як Ти нас полюбив: навчи нас, Господи Ісусе!
– Прощати так, як Ти простив нам: навчи нас, Господи Ісусе!
– Щоб зробити перший крок до примирення: навчи нас, Господи Ісусе!
– Робити добро, не вимагаючи щось взамін: навчи нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ДВАНАДЦЯТА СТАНЦІЯ
Ісус помирає на хресті
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у твої руки віддаю духа мого!” Сказавши це, він віддав духа.» (Лк 23,34.44-46).
Смерть завжди залишиться великою таємницею! Перед смертю слід з зігнути коліна, віддаючи пошану Таїнству Божого промислу. Але смерть під час війни стає, як би це не було дивним, навіть трофеєм перемоги. Чим більше вбивають, тим більше винагорода і за це оцінюють. Яка це дивна логіка! Культура насильства і смерті продовжує бути натхненням у мирний час. Тим більше у час війни!
Вшановуючи смерть Ісуса, ми повинні молитися, щоб у світі не було більше місця для насильницької смерті.
Ми молимося, кажучи: Навчи нас, Господи Ісусе!
– Любити, як Ти нас полюбив: Навчи нас, Господи Ісусе!
– Прощати, як Ти простив нам: Навчи нас, Господи Ісусе!
– Щоб зробити перший крок до примирення: Навчи нас, Господи Ісусе!
– Робити добро, не вимагаючи взаємності: Навчи нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ТРИНАДЦЯТА СТАНЦІЯ
Ісуса знімають з хреста
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? …. Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.» (Рим 8,35.37).
У мить, коли Ісуса знімали з хреста і передавали матері, розпочався час великого очікування: очікування воскресіння і радості. Всі війни, все таки минають, навіть, якщо вони залишають руїни, руйнування та сльози. Однак важливо, щоб вони не підкопали надії, щоб могти знову піднятися, почати жити і відроджуватись знову. Молімося, щоб руйнування та жахіття війни не загасили бажання миру та братерства між народами.
Помолимось, кажучи: Помилуй нас, Господи Ісусе!
– Пастирю Добрий, що віддаєш своє життя за своє стадо: Помилуй нас, Господи Ісусе!
– Ти, що смертю смерть знищив: Помилуй нас, Господи Ісусе!
– Ти, що із серця зраненого виливаєш Життя: Помилуй нас, Господи Ісусе!
– Ти, що з гробу освітлюєш Історію людства: Помилуй нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
ЧОТИРНАДЦЯТА СТАЦІЯ
Ісуса покладають у гробі
– Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе, і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський
«Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, – але потайки, страхався бо юдеїв, – удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло. А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто. І взяли вони тіло Ісуса та обв’язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.» (Ів 19,38-40).
Скільки гробів після кожної війни! Великі військові цвинтарі, пам’ятники загиблим у війні, надгробки та пам’ятні дошки, це все можемо побачити скрізь, щоб пам’ятати, хто віддав своє життя за батьківщину. І в час цих спогадів спонтанно виникає питання: все це дійсно було потрібним? чи вартувало заплатити таку ціну?
Правдоподібно ми не отримаємо відповіді. Єдина відповідь – це те, що війна призводить лише до смерті, жахливою ціною багатьох молодих жертв. Мабуть цього можна було б уникнути шляхом діалогу, обговорення та толерантності. Христос, все ж таки залишає гробницю тріумфально, щоб показати, що це Він переміг, а не вбивці.
Отож, мир завжди переможе, якщо будемо служити йому з любов’ю та з жертовністю.
Молімося, кажучи: Бережи нас, Господи Ісусе!
– В надії, що не розчаровує: Бережи нас, Господи Ісусе!
– У світлі, що не згасає: Бережи нас, Господи Ісусе!
– У прощенні, що відновлює серце: Бережи нас, Господи Ісусе!
– У мирі, що робить нас блаженними: Бережи нас, Господи Ісусе!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і захисти Україну.
Текст укладений за роздумами Алессандро Плотті, архієпископ Пізи
Переклад о.Віталій
