Тема 13. БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ

Про Літургію відомо дуже багато, проте подумайте та опишіть одним словом чи словосполученням, що тане Свята Літургія?
• Жертва,
• Спільна молитва,
• Бенкет,
• Вечеря.
У перекладі з грецької мови слово «літургія» означає спільне діло.
За визначенням Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 344: «Вершиною богослужбового життя Церкви є Божественна Літургія (з грецької літургія — «спільне діло») — служіння Бога людям і людей Богові. На Божественній Літургїі (або Службі Божій) Бог Отець уводить нас у повноту Свого життя, даруючи нам Свого Сина. Син же дарує мам Себе Самого на поживу в трапезі Слова й трапезі Тіла й Крові, щоб ми стали з Ним «спївтілесні та співкровні» й мали участь у Його Божестві».
Як ви для себе розумієте трактування Літургй як спільної справи?
ЛІТУРГІЯ ЯК ТАЙНА ВЕЧЕРЯ
Божественна Літургія бере свій початок від останньої спільної вечері Христа з апостолами, яку ми всі знаємо як Тайну Вечерю.
«І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.”‘» (Лк. 22, 19-20).
Що Ісус заповів робити апостолам на цій зустріч»?
«Це чиніть на мій спомин, бо кожного разу, як їсте хліб і п’єте цю чашу, Мою смерть звіщаєте, Моє воскресіння сповідуєте» (Служебник, Божественна Літургія
Василія Великого, анафора).
Христос подарував частину себе тим, які збиратимуться разом і причащатимуться Його тіла і крові, тим самим стаючи частиною Його самого та отримуючи поживу для свого нового життя.
Від самих початків християнства апостоли з іншими вірянами збиралися разом на ламанні хліба, як це їм заповідав Господь. «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба та молитвах» (Ді. 2.42).

СТРУКТУРА ЛІТУРГІЇ

До слів Христа додалися інші молитви, які допомагають приготуватися кожному вірному до прийняття у своє життя Христа Бога, який дарує себе під час Літургії.
Божественна Літургія складається iз трьох частин:
1. Проскомидія — приготування Дарів,
2. Літургія Слова,
3. Літургія Жертви.

Проскомидія
Кілька тез про Проскомидію, які описані в Катехизмі УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 348-35’:
• Проскомидія (із грецької приношення або предложення) вводить спільноту вірних у Божественну Літургію.
• Основою Проскомидїїє приготування хліба і вина, адже саме їх вжив Христос під час Гайної Вечері.
• Проскомидія звершується на приготованих для Літургії хлібинах — просфорах (із грецько» «принесене»). Із просфори священик вирізає агнця і кладе його на дискос. Вирізання агнця супроводжується словами з пророцтва ісаї про заколення ягняти (див. ‘с 53, 7)- Христос є пасхальним Агнцем, що бере на себе гріхи світу.
• Священик кладе агнця у центрі дискоса на знак того, що воплочений, розіп’ятий і воскреслий Христос — осердя всесвіту й історії. Праворуч агнця кладе частичку на честь Пресвятої Богородиці, ліворуч — дев’ять частичок на честь ангельських сил І святих. Нижче агнця покладає частички за живих, а ще нижче — за усопших; священик поіменно згадує тих, за кого вірні подавали прохання про молитву. Покладання частичок біля агнця на дискосі показує,
що Христос збирає навколо Себе всю Церкву.
Літургія Слова
Частина Літургії від початку до Херувимської пісні називається Літургією Слова.
У цій частині спільнота вірних молиться разом за різні потреби та прославляє Бога стиками з Псалмів, антифонами, тропарями та Іншими молитвами.
Невід’ємною частиною є читання Божого Слова (послання апостолів, Євангелія) та проповідь священика.
«Літургію Слова приймаємо не як спогад про Христове проповідування, а як живе Слово, яке Христос і надалі звіщає і яке ми не лише читаємо, а й приймаємо як поживу (див. Лк. 24,13-34). Він через проголошене й проповідуване слово під час літургійного зібрання Сам звертається до всієї церковної спільноти й до кожного зосібна»
(Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», $ 357).
Які думки та асоціації у вас виникають, коли ви читаєте цю тезу з Катехизму?
Літургія Жертви
Херувимська пісня вводить у частину Літургії, яка готує нас до Євхаристійної трапези.
«Херувимська пісня приготовляє нас до Євхаристійної трапези. Перед тим, як «вгору піднести серця», співати Трисвяту пісню «Свят, свят, свят Господь Саваот»
та «прийняти Царя всіх» у Святому Причасті, нам треба «відкласти всю житейську печаль» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 371).
Глибокий зміст мають молитви священика впродовж Літургії Жертви.
Прочитайте одну з них, «Молитву благодарення», від якої бере свою назву Таїнство Євхаристії:
«Достойно і праведно тебе оспівувати, тебе благословити, тебе хвалити, тебе благодарцти, тобі поклонятися на всякому місці владицтва Твого. Ти бо єси Бог несказанний, незбагненний, невидимий, неосяжний, завжди сущий, І так само сущий, ти, і єдинородний твій Син, і Дух твій Святий, Ти від небуття до буття
нас привів і, коли ми відпали, ти знову нас підняв, і не перестав творити все, поки нас на небо привів І будуче царство твоє дарував. За все це благодаримо тебе,
і єдинородного твого Сина, і Духа твого Святого, за всі твої добродійства, вчинені нам, які ми знаємо і яких не знаємо — явні і неявні…» (Молитовник «Прийдіте
поклонімся»).
За що ми дякуємо згідно з цією молитвою?
Назвіть дієслова, які відображають дію Бога стосовно нас.
У Катехизмі читаємо таке пояснення цієї молитви:
«Таїнство Євхаристії бере свою назву від тієї молитви благодарення, у якій ми висловлюємо вдячність за все, що прийняли від Бога, за всі Його «добродійства, вчинені нам, які ми знаємо і яких не знаємо — явні і неявні». Ця вдячність-благодарення випереджує всякі прохання про наші потреби, бо ми усвідомлюємо, що, даруючи нам Сина та Духа, Отець уже дарував нам усе для спасіння. Молячись до «несказанного, незбагненного, невидимого І неосяжного» Бога, сповідуємо, що Бог безмежно перевищує все, що знаємо й можемо сказати про Нього та Його діла. Ми дякуємо Богові за сотворення: «Від небуття до буття нас привів», за спасіння: «Коли ми відпали, знову нас підняв і не перестав творити все, поки нас на небо не привів і майбутнє Царство дарував», за цю службу, «яку з рук наших зволив прийняти», та за пізнання цього дару й можливість відповісти на нього. Приєднуючись до пісні серафимів: «Свят, свят, свят», оспівуємо Пресвяту Тройцю: «Святий єси І пресвятий.Ти, І єдинородний твій Син, і Дух твій Святий і велична слава Твоя» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 376).
Перед кульмінацією /ІІтурпї, якою є Анафора (возношення), спільнота вірних виголошує істини, в які вона вірить, тобто Символ віри чи іншими словами молитву
«Вірую».
У самій Анафорі згадано «спасительне діло ПресвятоїТройці»: «Отець так еозлюбив світ, що «Сина Свого Єдинородного дав»; Син, виконуючи
волю Отця, «сам Себе видав за життя світу», він дарує нам дійсне причастя в Ньому самому через причастя Його Тіла І Крові: «Прийняв хліб, дав святим своїм ученикам і апостолам кажучи: Прийміть, їжте… Так само й чашу: Пийте з неї всі». Слова Христові: «це — Гіло моє, це — Кров моя», промовлені на Тайній Вечері, вказують на те, що на кожній Божественній Літургії Христос так само нас кормить Своїм Тілом і Кров’ю» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 377).
А також в Анафорі Христос запрошує Церкву стати одним Тілом, увійти в єдність з Богом Отцем та «уводить нас у Новий завіт, союз із Богом, у якому нова заповідь написана в серці: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного.’ Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного’.» (Йо, 13,34). У такій любові — суть життя
вічного, суть спасіння, суть нашого обожествлення. Самотужки людина цього не осягне, але це можливо для того, хто перебуває у Христі: «Хто споживає тіло Моєі кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я — в ньому» (Йо. б, 56)» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 373)-
Як ви для себе розумієте Літургію Жертви?
І як Літургія схожа на Тайну Вечерю?
Виконуючи заповідь Христа, щоб чинити на спомин про Нього («прийміть, їжте — це є Тіло моє, І пийте з неї всі — це є Кров моя»), вірні на Літургії стають частиною божественного життя, причащаються до нього, щоб живити свою духовну людину.
Священик і вірні возноснть свої молитви й закликають Святого Духа зійти на Дари, щоб «Він сотворив хліб Тілом Христовим, а вино — Кров’ю Христовою, бо все, до ного Дух торкається, освячується й перетворюється» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», |381).
Ця частина /Іітургїі так І називається «Прикликанням святого Духа», епіклезою (з грецької дослівно — «кликати до, кликати на»).
Після цього та Прохальної єктенії вірні моляться молитву «Отче наш», яка є «знаком того особового й дійсного усиновлення, яке буде нам дароване через дар і благодать Святого Духа і згідно з яким через зшестя благодаті будуть покриті І перетворені усі людські властивості» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха»).
Чи задумувалися ви про значення і місце молитви – Отче наш» під час Літургії? Поділіться своїми думками.
Церква запрошує вірних до Святого Причастя виголосом «Святеє святим».
Що для вас означає цей заклик?
Прочитайте уривок з Катехизму:
«Святеє святим» — це одночасно і запрошення, і пересторога. Вірні приступають до Святих Дарів не тому, що уважають себе достойними, а тому, що належні до святої Церкви; вірні є святими не власною святістю, а тому, що вони є Тіло Христове, Храм Святого Духа. Це й сповідуємо словами: «Єдич свят, єдин Господь, Ісус Христос». При цьому на кожному з нас лежить відповідальність приступати до Причастя з чистою совістю, щоб це поєднання відбулося «не на суд і не в осудження» (Катехизм УГКЦ «Христос—наша Пасха», § 386).
Порівняйте, наскільки це збігається з вашим розумінням святості?
Бог закликає кожного відчинити Йому двері свого серця,’ щоб з’єднатися з Ним, причаститися Його Тіла І Крові, стати сопричасником до Божественного життя.
«Завдяки святому Причастю ми досягаємо богоподібності: приймаємо Христа у наше життя, а Христос робить нас учасниками Божої природи» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», 1388).
Чинячи спомин про Христа на Божественній Літургії, священик причащає вірних,як Христос апостолів.
Прочитайте ще один уривок із Катехизму: «Слова молитви перед святим Причастям: «Вечері твоєї Тайно» днесь. Сину Божий, мене причасника прийми» пояснюють суть Трапези Господньої і всієї Літургії.
Святий Йоан Золотоустий навчає: «Тож вірте, що сьогодні готується та сама Вечеря, у якій Він сам брав участь. Одна від одної нічим не відрізняються. Не можна казати, що цю готувала людина, ату—Христос; навпаки, і цю, І ту готував і готує Він сам» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 389).
У якій Вечері ми беремо участь, коли перебуваємо на Святій ЛІтургїї?
Хто готує цю Вечерю?
ХРИСТОС ГОТУЄ ЦЮ ВЕЧЕРЮ, ЗАПРОШУЄ І ЧЕКАЄ НАС, ЩОБ ПОДІЛИТИСЯ СВОЇМ ЖИТТЯМ З НАМИ. ЩОБ МИ МА/ІИ СИЛУ, ЖИВУЧИ У СВІТІ, ЖИТИ ЖИТТЯМ, ЯКЕ ПРОПОНУЄ САМ БОГ, ЖИТТЯМ, СПОВНЕНИМ ГЛИБОКОГО ЗМІСТУ ТАЛЮБОВІ.
«Спільна справа» Бога з людьми покликана жити і поширюватися, обожествлюючи людину та світ довкола.
Авторами Божественної Літургії нашої Церкви є великі святителі Йоан Золотоустий та Василій Великий, які уклали її у (V столітті. Відтоді Церква незмінно молиться спільним текстом.
Щонеділі обов’язок кожного християнина — прийти на зустріч з Богом, щоб не лише помолитися разом з іншими та прославити Бога, а й з’єднатися з Ним особисто, подякувати Йому за найбільший дар, який Він для нас віддав — свого Сина, як жертву для відновлення взаємин із Богом.
Відповідальність батьків — навчити дітей брати активну участь у Святій Літургії, пояснювати їм зміст, окремі частини та значення і Літургії, і окремих молитов.
ПІДСУМОК
• Літургія — це спільна справа людей і Бога на шляху до обожествлення та богоподібності.
• Свята Літургія — спомин про останню Вечерю Христа з учнями.
• Літургія складається із трьох частин: Проскомидїї, Літургії Слова і Літургії Жертви.
• Божественна Літургія — це пригадування жертви Ісуса Христа, задля повернення людини в обійми Бога Отця;
• Господь Ісус Христос дарує себе, свої Тіло і Кров під час Літургії під видами хліба і вина та запрошує кожного присутнього причаститися Його Божественного життя.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
• Прочитайте з молитовника молитви, якими молиться священик під час Літургії. Моліться щовечора деякими з них. Беріть зі собою молитовник на Богослужіння І моліться разом зі священиком.
• Разом зі своїм чоловіком/дружиною прочитайте розділ про Літургію з Катехизму (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», §§ 343-402, с. 119-134).
• Запитайте своїх дітей, що вони знають про Літургію.
• Розкажіть своїм дітям про Божественну Літургію, про її основні частини, суть та значення.