Група “Вервиця”

Молитва на вервиці зародилась на Сході у глибокому минулому. Монахи, які хотіли зблизитись з Богом йшли у пустиню і багато молились, а щоб не збитись з рахунку відмовляючи певні молитви, в’язали на шнурку вузлики, або  нанизували сушені зернятка ягід. В час молитви пустельники пересували пальцями по вузликах чи зернятках аж поки не закінчували молитися. Саме від слова “верв”, що означає мотузка, пішла назва вервиці.
Західна церква перейняла молитву на вервиці в період середньовіччя. Першим великим проповідником молитви на вервиці у західній церкві був св. Домінік, пізніше блаженний Алон де Рупе і св. Людовік Гріньйон де Монтфорт, який розробив методику через розважання таїнств, за якою ми молимось і зараз.
У світі існує всесвітня організація “Жива вервиця” святої Філомени, заснована преподобною Павліною (Марією) Жарікот у 1826 році в  місті Ліон (Франція). Ця організація була офіційно схвалена і постійно підтримувана папою Григорієм XVI. Вона набула канонічного статусу 27 січня 1832 року. Мета цієї організації – умилостивити гнів Божий на грішний світ через заступництво Богородиці і святої вервиці, зберегти і відновити віру в серцях людей, а також сприяти наверненню грішників і піднесенню святої Матері – Церкви. Про те як стати членом цієї організації можете ознайомитись, прочитавши книжку Владики Софрона Мудрого “Вервиця – світло нашого життя”.
В наш час молитва на вервиці є дуже популярною як на християнському Заході, так і на Сході, що дозволяє побачити у вервиці універсальну молитву для Вселенської Церкви, в ній підсумовується віра і свідомість християн усіх віків.
Божа Мати дуже любить молитву на вервиці і завжди, з’являючись людям, Пречиста Діва Марія мала при собі вервицю, заохочувала проказувати її, бо вервиця має силу протистояння дияволу. При з’явах у Фатімі Мати Божа наголошувала, що вона є Царицею Вервиці і повчала як правильно молитися на вервиці. “Я Цариця вервиці. Я прийшла нагадати вірним, щоб не ображали Господа Бога. Я бажаю, щоб тут поставили каплицю, та щоб продовжували кожного дня молитись на вервиці”. Молитва на вервиці – це злука молитви із одночасним розважанням про таїнства із життя Ісуса Христа і Пречистої Діви Марії, що дає можливість краще зрозуміти перебування Божого Сина на землі. Під час молитви на вервиці вживаємо уривки із Святого Письма, тому слід бути особливо уважними у ті моменти, тому що цим словам давав натхнення сам Святий Дух для тих, хто їх писав. Вервиця складається з трьох таїнств – радісних, страсних і славних. Святіший отець Іван Павло II доручає молити на вервиці також таїнства Світла, які охоплюють суспільне життя Ісуса. Цю вервицю належить відмовляти у четвер. Наші парафіяни мають можливість ознайомитись із суспільним життям Ісуса Христа, читаючи одинадцятитомний твір “Богочоловік” – життя і страсті  Господа нашого Ісуса Христа, Марії Вальторта, італійської монахині містички. Для кращого розуміння радісних таїнств було б добре ознайомитись із книгою “Марія. Земний шлях, труди і подвиги” – об’явлення блаженної Мати Марії від Ісуса з Агреди (Іспанія). Ще цей твір називають “Містичне місто Бога”. Розважання про страсні таїнства знаходимо у книзі “Жива Євангелія” німецької монахині Анни-Катерини Еммеріх.
Про те як правильно проказувати вервицю, дорогі читачі, ви знайдете у книжечках: “Як молитись на вервиці”, “Світло вервиці”, а також у молитовнику.
Отже закликаємо  вас, заробітчани, приєднуватись до нашої молитовної групи і молитися на вервиці з нами кожної неділі о 12 годині в церкві св. Стефана.

Марія Сомик, Галина Нановська
Відповідальні за проведення молитви на вервиці.