Categories
Статті

Відмовиш на запрошення? Не прийдеш?..

Готуючи парафіян до святкувань п’ятої річниці заснування української церкви у Генуї, отець Віталій не говорив цього разу, як любить часто, про необхідність вишитих сорочок. Говорив, і то з неприхованим болем, що до святого Причастя приступає не більше двадцяти чоловік. На цілу переповнену церкву. Таким чином, має усі підстави вважати свою священицьку працю неефективною…
Святий Августин стверджує, що світ був би віруючим, якби був чистим і не розпусним. І ми, як частинка цього світу, показали б свою віру, якби йшли до св. Причастя. Що заважає? Внутрішня наставленість на бруд, на розпусту, – переконаний святий. Такий стан – перший крок відходу від Бога. Поєднатись з ним – означає виявити бажання жити чисто і праведно. Ми не святі. І святий Августин став святим після довгого легковажного розгульного життя. Бо прийшов до Бога, покаявся і більше не повторював своїх помилок. А йти до Бога без твердого наміру змінитись на краще – святотацтво, наперед спрограмована зневага.
Неодноразово використовувала «Вісник» для особистих одкровень чому стараюся причащатися якнайчастіше. У моє єство тоді входить Ісус, наповнюючи кожну клітинку тіла такою безмежною, потужною, всепоглинаючою любов’ю, що засвічуюся, випромінюю світло, тепло, радість. І тоді не я, а Ісус вирішує мої невирішувані проблеми, воює за мене у час внутрішньої чи зовнішньої боротьби, лікує мої хвороби. Пригадайте скількох він вилікував від тяжких фізичних недуг,душевної немочі. А що змінилось тепер? Хіба його немає? Хіба він став слабшим, збайдужів до нас?
З Христом я не боюся жити! Я боюся подумати, що наступної неділі щось може перешкодити поєднатися з ним у Причасті.
А такі випадки, на жаль, траплялися. Коли не приходила очікувана заміна; приміром, останній раз – коли попросили декілька разів прибрати квартиру знайомих. І то в час нашого Богослужіння. Зопалу, звична йти на уступки, згодилась. Ви не уявляєте, що діялось зі мною після тієї згоди. Ридала вголос, не знаходячи собі місця. Так почував себе, напевно, Петро після того, як зрадив Ісуса. Щоби компенсувати недільну Службу, попросила господаря відпустити на вечірню суботню. Це означало щось неймовірне – вечеря на півгодини пізніше. Мені пішли на уступки! Потім пішла на уступки і сеньйора, у якої мала кількагодинне прибирання на заміні – до роботи приступала пізніше, після Служби Божої, майже опівдні. Із зароблених у неділю грошей я не скористала. Скористала італійська комуна, яка стягнула гроші за сміття, якого я не викидала (під час моєї відпустки померла роботодавець, а я залишалась приписаною на квартирі, поки не знайшла нову роботу). Скористали злодії, вкравши мій мобільний телефон. Повчіться на моїх помилках! Не міняйте недільний Божий час на час грошей. З них не скористаєте, бо Бог їх не благословить. Як говорив місіонер з України, що приїжджав у Геную, якщо Бог не поблагословить вас, – не поблагословить вашої праці, не поблагословить і ваших грошей. Збудуєте чи купите хату – не будете у ній жити ви чи ваші онуки. Будете вчити дітей, одягати, дбати про їх добро, а добра, радості не буде.
Пригадуєте євангельську притчу про бенкет, на який не прийшли запрошені. Кожної неділі Христос запрошує нас на такий бенкет, щоб своїм тілом, кров’ю поєднатись з нашим тілом і кров’ю. Яка хвилююча, яка подиву гідна таїна: всемогутній Бог і грішне творіння. Стаючи одним тілом і кров’ю з Богом, ми обожнюємося, стаємо направду дітьми Всевишнього. І в такому випадку вічна небесна гостина нам забезпечена.
Перейдемо у чисто людський, земний вимір. Коли когось із вас запрошують на весілля, що ви думаєте? Йти чи не йти? Хто для мене ті, що одружують чи одружуються? Чи вони розділяли зі мною мою радість? Біль? Чи вони вартують, щоби я вшанував їх своєю присутністю, увагою? А коли на весілля запрошує тебе сам Христос? Той, що тебе так полюбив аж до ганебної хресної смерті за тебе. Той, що дивиться з небес у твою сторону, чекаючи, коли покличеш його – і вже біжить помагати, рятувати. Той, що вічно хоче перебувати у твоєму товаристві у святій Тайні Євхаристії, щоб нести тебе на плечах під час земної мандрівки. Той, хто для тебе створив царство небесне, вічне у часі і просторі. Щоби ти насолоджувався його небаченими ласками. Що скажеш? Відмовиш на запрошення? Не прийдеш?..
Ольга Ваврик.

Leave a Reply