Українські Спільноти центральної Лігурії Comunita` ucraine della Liguria centrale

У Зарваницю за очищенням, прощенням

24 серпня заробітчани із Генуї, К’яварі, Савони, Брешії, Риму та інших міст прибули на прощу у Зарваницю. У Зарваниці нас зустрів о. Петро і цілий день супроводжував у цьому чудотворному місці.

В житті кожної людини настає момент, коли вона розуміє, що потрібно залишити всі справи – і їхати в Зарваницю, бо там на нас чекає наша Небесна Матінка, чекає, щоб ми прийшли до Неї, впали на коліна і просили прощення за свої гріхи.

Зарваниця – наш Український Люрд. Тисячі людей їдуть і йдуть до цього чудотворного місця, до чудотворного образу Матінки Божої, щоб поклонитись і, приклавши руки, відчути енергію та тепло, яке посилає нам Богородиця; щоб побувати біля чудотворного джерела – напитись водиці та, набравши в посудину, принести для своїх рідних.

Теплий серпневий ранок. Ми їдемо в автобусі на нашу прощу – зустріч. Цілу дорогу молимось на вервиці, співаємо пісень до Матінки Божої.

Ось і Зарваниця. Нас зустрічає о. Петро. Ми з трепетом заходимо у Храм Пресвятої Трійці та Пресвятої Покрови, де зберігаються образ Зарваницької Матінки Божої ( оригінал ). Уважно слухаємо розповідь о. Петра про ті зцілення, які відбулися біля цього чудотворного образа; розглядаємо подарунки – подяки Матінці Божій за зцілення. Клякаємо на коліна і молимось до Богородиці. Опісля всі ми мали можливість сповіді.

Далі наш шлях проліг до Храму Зарваницької Матінки Божої, на подвір’ї якого є чудотворне джерело. На території Храму ми зайшли у крамницю, де купили молитовники та іншу духовну літературу. У Храмі Зарваницької Матінки Божої о. Петро відправив для нас – заробітчан Службу Божу. Після Служби всі ми з хоругвами пішли до джерела, де відбулося освячення води. Ми молились і пили чудотворну воду. Настав час обіду і всіх нас у їдальні семінарії пригостили смачним борщем, солодощами та чаєм. Обід був скромним, але всі були задоволені. Після обіду о. Петро повів нас до купалень і ми мали можливість зайти в чудотворну воду, у якій, незважаючи на те, що вона була дуже холодною, хотілось постояти подовше.

З купелі ми зайшли у хату – музей стародавнього побуту християн. Отець Петро з великою любов’ю оповідав про кожну річ у музеї – все це він зібрав по краплиночці зі всіх куточків України. І ось ми знову повернулись у Храм Пресвятої Трійці та Пресвятої Покрови. У Храмі всі разом з о. Петром молились за наше здоров’я та зцілення. Кожного з нас о. Петро благословив мощами перших мучеників після Христа ( прикладаючи до голови ) та мирував.

Від імені всіх паломників хочу подякувати о. Петру за чудову молитву, за так гарно проведений день, за його щиру і відкриту душу. Шановний Отче, нехай Господь Бог дає вам здоров’я, а Матінка Божа покриває вас своїм Святим Покровом, де б ви не були, на многії і благії літа.

Я думаю, що відчути Дух Зарваниці неможливо за один раз. Сюди треба приїжджати та приходити ще багато разів, щоб очиститись та отримати прощення.

Повертались ми додому змінені – це відчувалось. Ми стали добрішими, дружнішими та веселішими. На зворотному шляху співали українських пісень і кожному, хто виходив з автобуса – многая літа.

Через газету хочу щиро подякувати п. Надії ( голові церковного братства К’яварі ) за так гарно організовану подорож для нас, львів’ян.

Підготувала:

Віра Григориця.