У історії єврейського народу старозавітних часів є досить значний період часу – до вавілонського вигнання, поневолення та після визволення із нього, – який називається пророчим. Згідно з Божим Провидінням (Божою Педагогікою) у відповідь на ідолопоклонство, нечестивий спосіб життя народу, масове безбожжя, занурення у безодню гріхів та пороків промовляв сам Господь Бог мовою пророків, їх устами, виховуючи народ в істинній вірі та навертаючи його серця, в очікуванні на спасіння та звільнення від рабства гріха,
І так, пророки – це святі люди, Божі помазаники, які будучи сповненні Духом Святим Божим та натхненні Ним, пророкували, передрікали, передбачали майбутнє свого народу, особливо про прихід Месії – очікуваного Спасителя світу, оповіщали народові волю Божу, вчили людей істинної віри та благочестя, творили різні знамення та чудеса, закликали народ до каяття та навернення до Бога. Отож, живе Благовіщення народові з натхненням Духа Святого.
Зазначу, що пророчий період часу розпочинає найславетніший із пророків – святий Ілля, наділений силою та могутністю Господа Бога та сповнений вогненної ревності до Нього. Завершує ж його пророк Малахія. Після нього понад чотириста років не лунали пророчі слова серед єврейського народу, аж до з‘явлення Предтечі Христового, Івана Хрестителя – останнього із пророків.
Деякі із тогочасних пророків проповідували лише усно, інші ж залишили після себе священні книги, які називаються історичними та пророчими.
Слід відмітити, що характерною особливістю пророчого періоду, як, доречі, й усього старозавітного часу хоча й у меншій мірі, є спільна місія Слова і Духа (тобто другої та третьої Осіб Пресвятої Тройці), хоча вона є наче прихованою, затіненою, але все ж вона діє. Дух Божий готує народ до приходу Месії і хоч Слово і Дух ще не виявлені цілковито, проте вони вже обіцяні та очікувані і у повноті часу об‘являться: спочатку син, а після його Вознесення на арену людської історії зійде Дух Святий Божий, Дух Господній.
А зараз згідно з даною темою розпочнемо знайомство з великим святим, пророком Всевишнього – Іваном Хрестителем.
Насамперед звернемось до книг Старого Завіту, у яких сповіщалося про його прихід. Пророк Ісаія ще за 740 років до народження Христового провістив слідуюче:
“Голос кличе:
у пустині рівняйте дорогу Господню
у степу вирівняйте битий шлях
Богу нашому!” (Іс.40, 3).
“На гору високу зберися собі,
благовіснику Сіону!
Свого голоса сильно підвищ,
благовіснику Єрусалиму!
Підвищ, не лякайся,
скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Ось прийде Господь Бог!
(Іс.40, 9)
Як бачимо, образ Предтечі пророк Ісая виводить у досить своєрідний спосіб. Це голос, лише голос, голос благовісника, який кричить, волає у пустелі, голос, що служить Всевишньому, готуючи народ до приходу Месії, до блаженної зустрічі Бога й людини.
А ось інше свідчення пророка Малахії:
“Ось Я пошлю вам пророка Іллю,
перше ніж день Господній настане,
великий і страшний!
І приверне він серце батьків до синів,
і серце синівське до їхніх батьків,
щоб Я не прийшов, і не вразив
цей Край прокляттям!”
(Мал.4, 5-6).
Отож, у даному уривку Іван Хреститель – це Ілля, що має прибути, вогонь Духа Святого живе у ньому й наказує йому бігти попереду, як Предтеча, рівняючи дорогу для Господа, готуючи Йому місце у серцях людей.
А зараз звернемось до книг Нового Завіту. Святий апостол Лука розпочинає свою Євангелію розділом «Ангел звіщає про народження Івана Хрестителя». Ось слова архангела Гавриїла, звернені до Захарія, батька святого: «не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя. Дружина твоя Єлизавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість і втіху тобі, і з його народження багато-хто втішиться. Бо він буде великий у Господа, «ні вина, ні п’янкого напою не питиме», і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до Їхнього Господа Бога. І він сам перед Ним буде йти в духу та силі Іллі, «щоб серця батьків привернути до дітей», і неслухняних – до мудрості праведних, щоб готових людей спорядити до Господа». (Як.1,13-17).
Отож, я б сказала, незвичайне подружжя, за віком дуже пристарілі, удостоїлись, стали гідними високої честі прийняти жадану звістку про народження сина від Самого Бога – Отця світів через Його посланця – архангела Гаврила, який завжди стоїть перед Богом і повсякчас бачить Його обличчя. І дивовижне зачаття Івана Хрестителя, бо «для Бог