Декада місійності 2016

 

Про Декаду місійності

 

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

 

Вступ. Четвер

 

празник Вознесіння

Господа Нашого
Ісуса Христа

Боже Слово: … він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; бо Йоан хрестив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Святим Духом. «…Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі». І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо…»

Ді. 1, 1–12, повністю

Роздуми: У своїй відомій книжці «Ісус з Назарету» Папа Венедикт XVI так пояснює значення вознесіння: «У вознесінні Ісус іде не кудись до далеких небесних світил, а входить у спільність життя і влади з живим Богом… Тому він не „пішов геть“, а завдяки Божій могутності завжди присутній тепер з нами і для нас… Він присутній поруч з усіма і йому моляться всі – протягом цілої історії – і в усіх місцях».

Молитва: Ти, Господи, вознісся на небеса, звідки й зійшов. Не зостав нас сиротами і нехай прийде Дух Твій, що приносить мир світові. Покажи синам людським діла могутности своєї, Господи-Чоловіколюбче.

Запрошення: У цей урочистий день величного свята Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа закликаємо всіх вас відгукнутися на запрошення Блаженнішого Святослава (Шевчука), Глави і Отця УГКЦ, спільно пуститися в дорогу до дня П’ятдесятниці, роздумуючи впродовж наступних десяти днів над щоденними читаннями під час Літургії з книги Діянь апостолів. Ця книга є продовженням Євангелія від святого Луки, розповіддю про те, що відбулося з Церквою після вознесіння Ісуса. Саме приклад життя ранньої Церкви, її народження, розвиток і місійна діяльність, творять модель для нашої активної місії в сучасному світі. Теми, на які звертає увагу автор у Діяннях апостолів, допоможуть нам краще відповісти на заклик Блаженнішого Святослава, який він скерував до нас у Пастирському посланні «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Діяння апостолів – це розповідь, пронизана присутністю Ісуса Христа, нашого Гос­пода. Євангелист Лука наголошує, що Він є Царем і Богом не в минулому, яке щоразу від нас віддаляється, а в нашій дійсності: Він – особа, яку можна знати і любити, слухати і слухатися, яка продовжує діяти у світі. Тому цю книгу можна було б назвати «Діяння Ісуса в Церкві», оскільки вона засвідчує, що Ісус Христос учора, сьогодні й навіки той самий (пор. Євр. 13, 7) і що Він є Еммануїл (пор. Мт. 1, 23) – Бог, який є з нами по всі дні аж до кінця віку (пор. Мт. 28, 20).

Перший день. П’ятниця

 

Дар Хрещення
і Боже усиновлення

Боже Слово: (Павло) спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух». І він спитав: «Яким хрещенням ви хрестились?» Ці відповіли: «Хрещенням Йоана». Тоді Павло промовив: «Йоан хрестив хрещенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса». Почувши це, вони хрестились в ім’я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати. А було їх усього яких дванадцять чоловік. Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.

Ді. 19, 2 – 8

Роздуми: Хрещення – це святе таїнство, початок нового життя, народження з води і Святого Духа; це спосіб буття, стиль життя. Хрещальна вода змиває з нас усе, що є смертне, і спасає те, що перебуває повіки, а саме – синівство Боже. Мета християнського життя – бути Божими дітьми, носіями Христового світла у світі.

Ісусе Христе, у ці місійні дні просимо для кожного з нас про дар нової п’ятдесятниці – відновлення благодаті нашого Хрещення і Миропомазання. Віднови в нас Духом Твоїм Святим дар віри, дари і плоди Духа Твого, щоб ми стали новими створіннями в Христі Ісусі.

Цитата дня – свідчення: Під час таїнства Хрещення ми відреклися від диявола та всіх його сил і на підставі святої віри, яку одержали в дар від Господа Бога, з’єдналися з Ісусом Христом і цілковито Йому віддалися. Ту подію свого життя ми маємо постійно пригадувати собі та питати самих себе: що це означає для нас? – щоб не марнувати великого дару Хрещення і могти жити відповідно до складених тоді обітниць.

Блаженніший Любомир Гузар,

Верховний Архиєпископ-емерит

Значення Хрещення: Як я живу сьогодні? Чи усвідомлюю і відчуваю, що Бог мене любить, що я Божа дитина? Чи намагаюся жити Божим синівством, яке відновив для нас Ісус Христос? Чи допомагаю іншим пізнати Божу любов?

Молитва (із запаленою свічкою): Приймімо цю горючу свічку і стараймося у всьому житті нашому просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ми могли світло вийти назустріч Йому.

Чин Хрещення

Місійне завдання: Якщо можливо, дізнатися дату і місце свого Хрещення та ім’я священика, який мене хрестив. Помолитися за своїх хресних батьків, за священика, який мене хрестив, за похресників, за тих, хто готується до Хрещення, і за тих, хто ще не пізнав Христа.

 

 

Другий день. Субота

 

БОЖЕ СЛОВО

Боже Слово: А першого дня тижня, як ми зібралися, щоб хліб ламати, Павло, що мав вибратися в дорогу наступного дня, розмовляв з ними і затягнув бесіду до півночі. Було ж у горниці, де ми зібралися, світичів досить. Один юнак, Євтих на ім’я, сів на вікні, і коли Павло говорив задовго, його огорнув глибокий сон, і він зо сну схилився додолу, упав наниз із третього поверху, і його підняли мертвим. Павло зійшов додолу, припав до нього, обнявши, і мовив: «Не тривожтесь, бо його душа в ньому». Потім зійшов на гору, ламав хліб і їв. Довго вів він бесіду, аж до світанку, і лиш тоді пустився у дорогу. А хлопця привели живого і втішились безмірно.

Ді. 20, 7–12

Роздуми: Подібно до св. Павла, ми повинні достатньо часу присвятити слуханню Слова Божого, записаного у Святому Письмі (Біблії). У Біблії Господь не тільки про щось нас повчає, а й виявляє нам правду про самого себе, про своє ставлення до нас (з любові сотворив нас), правду про те, ким ми є для Нього, – дітьми і спадкоємцями Божими. Святе Письмо запрошує нас відповісти на Боже Слово. Дорогою до Емауса таємничий Подорожній застосувує ліки Слова, щоб зцілити розчарованих учнів, надаючи сенс їхнім стражданням. Своїм Словом Ісус розпалює їхні серця для розуміння всієї правди та дає їм нове життя. І хоча Христос зникає з очей учнів, проте залишається в їхніх серцях через Слово Боже і Пресвяту Євхаристію.

Цитата дня – свідчення: І вірю, і знаю, що одно слово Святого Євангелія більше вартує від усякої людської мудрості, від усякої людської науки.

Митрополит Андрей Шептицький

Значення Слова Божого: Знаючи, що віра зроджується зі слухання Слова Божого (пор. Рим. 10, 17), чи практикую я читання Святого Письма, особисто і в колі сім’ї?

Молитва: Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий очі нашого ума, щоб ми зрозуміли Твої євангельські проповідування. Вклади в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі, бо Ти є просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Божественна Літургія,
молитва перед Євангелієм

Місійне завдання: Подарувати Святе Письмо (або виписані біблійні цитати, що найбільше мене вразили) комусь зі своїх знайомих, які його не мають або не читають.

У колі сім’ї або знайомих поділитися словом, яке зачепило мене під час слухання недільного Євангелія або проповіді.

 

 

Третій день. Неділя Святих Отців

 

Наставники віри

Боже Слово: Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров’ю власною. Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада. Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас зі сльозами наводити на розум. А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими.

Ді. 20, 16 – 18, 28 – 36, повністю

Роздуми: Впродовж історії Церква пережила різні періоди переслідування. Життя нашої Церкви в підпіллі, коли свобода віросповідання та молитви була заборонена законом, подає нам безліч прикладів стійкості й мужності у вірі й любові та дарує нам надію. Сьогодні ми шануємо та прагнемо передати своїм нащадкам дар віри, який дорогою ціною життя оплатили наші мученики, наставники та ісповідники віри. Серед них було і багато мирян, які постраждали заради віри в Христа, надіючись, що прийде час для нас жити у свободі Божих дітей. Життя наших мучеників хай слугує для нас прикладом і надихає нас до особистого свідчення, ревності та вірності Христові.

Цитата дня – свідчення: Чи не забуваєте часом на це, що слова Вашої науки виховують святих горожан воюючої на землі Церкви? Чи не забуваєте часом на це, що Ваша праця, вкладена в ту молоду душу, може причинитися до вироблення правдивого святого, правдивої святої? Тих, людей необмеженої перед Богом сили, жертвенности, іншим людям непонятної, людей любови, людей полум’яної любови Божої…

Митрополит Андрей Шептицький

Значення наставників віри: Кого я пам’ятаю з наших героїв віри, новомучеників, блаженних? Чи знаю приклади служіння духовенства, чернецтва і мирян у часи переслідування Церкви?

Молитва: Усі хори архиєреїв-святителів, могутні світила української Церкви! Як вірні послідовники апостолів і добрі пастирі, ви вірно берегли доручене вам стадо, вели його дорогами правди і дбайливо подавали йому духовну поживу, не вагаючись і життя своє віддати за свої вівці. Тож разом зі святим священномучеником Йосафатом вимолюйте українському народові в Начальника Пастирів – Христа Бога, вірності Його заповітам і душам нашим великої милості.

Неділя всіх святих українського народу

Місійне завдання: Попросити старших осіб поділитися зі мною своїми спогадами чи знаннями про нашу Церкву в часи підпілля.

Розповісти або подарувати книжку про наших блаженних тим людям, які про них мало знають або нічого не знають.

 

Четвертий день. Понеділок

 

Дар
богопосвяченого життя

Боже Слово: Було ж у нього (Филипа) четверо дочок-дівчат, які пророкували. І коли ми більше днів перебули, якийсь пророк, Агав на ім’я, прибув з Юдеї. Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв’язав собі руки й ноги та й мовив: «Святий Дух каже це: Отак юдеї зв’яжуть в Єрусалимі того чоловіка, що йому належить цей пояс, і видадуть в руки поган». Коли ми це почули, заходилися просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму. Тоді Павло озвався: «Що ви робите, плачучи і надриваючи моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв’язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса». Коли ж годі було його переконати, ми погодилися, кажучи: «Нехай буде воля Господня».

Ді. 21, 8 – 14, повністю

Роздуми: Жити і служити Богові – це покликання кожного християнина, адже у святому Хрещенні ми зобов’язалися іти за Христом. Однак богопосвячені особи – ченці й черниці, монахи і монахині, посвячені Богові миряни, переживають це покликання в особливий спосіб, бо, склавши обіти, повністю належать Господеві, служать ближнім, несуть Христове світло туди, де найгустіша темрява, і поширюють Його надію в зневірених серцях.

Бог не припиняє зроджувати покликання до спільнот богопосвяченого життя. Богопосвячені особи є пророчим знаком Господньої любові, закваскою, яка дає особливе свідчення Доброї Новини Божого Царства, щоб розбудити і повернути світ Богові.

Цитата дня: Монашество було, є і буде надзвичайною силою Христової Церкви, і ми всі хочемо, щоб ця сила посіла відповідне місце в її лоні та сповнила своє завдання відповідно до Богом даного покликання.

Блаженніший Святослав

Значення богопосвяченого життя: Чи я розумію, що кожне покликання до богопосвяченого життя є великим Божим даром і благословенням для всієї родини, парафії та народу? Чи плекаю покликання у своїй родині та парафіяльній спільноті?

Молитва: Преподобні отці печерські, Антонію і Теодосію, первоцвіти Української Церкви, та всі незліченні праведники, що пішли слідом за ними, посвятивши своє життя Богові. Ви сяєте зразком християнської досконалости і навчаєте нас молитвою та самозреченням уподібнюватися до Христа-Бога на спасіння душ наших. Отож моліть милостивого Бога, щоб ми були гідні вашого заступництва і з вами молитвою і жертвою виєднували для Христової Церкви й нашого українського народу змилування та щедрого Божого благословення.

Неділя всіх святих українського народу

Місійне завдання: Молитися за дар покликання до богопосвяченого життя у нашій парафіяльній спільноті, за тих, які вже служать, та за їх витривання в доброму до кінця.

 

П’ятий день. Вівторок

 

Бути
Христовим учнем

Боже Слово: Тоді Павло, взявши тих чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об’явив реченець, за якого, по сповненні днів очищення, за кожного з них мала бути принесена офіра. Якже тих сім день добігало до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки… Тоді заворушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу і, схопивши Павла, почали тягнути його з храму й негайно зачинили двері. А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився. Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; якже ті побачили тисяцького та вояків, перестали Павла бити.

Ді. 21, 26 – 32, повністю

Роздуми: Бути християнином – означає бути Христовим учнем. А своїх учнів Ісус кличе передусім до того, щоб були біля Нього (пор. Мр. 3, 13 – 14), навчилися від Нього (пор. Мт. 11, 29). Чи свідомі ми цієї великої гідності бути в цьому світі учнем воскреслого Господа, ділитися радістю віри й цінностями Євангелія. Якщо ми це збагнули, то чи знаходимо щодня певний час, щоб перебувати з Господом, чи вчимося, як учні, слухати Слово Боже? А може, ми більше слухаємо і довіряємо облудним словам світу цього? Тримаймося радше Слова Божого, бо воно вічне і дає повноту життя.

Цитата дня – свідчення: Отримавши від Христа доручення: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28, 19), – учні розійшлися по всьому світу, звіщаючи Євангеліє благодаті.

Митрополит Андрей Шептицький

Значення власного учнівства: Чи я колись замислювався над тим, що покликаний бути Христовим учнем? Іду за Ісусом Христом як Його учень чи як один із натовпу цього світу? (пор. Мр. 10, 46).

Молитва: О, Джерело премудрости й благодаті! Відчини наші грішні уста й навчи нас, як і за що слід молитися. Хоч ти знаєш незліченне число наших гріхів, але твоє добросердя перемагає їхній безмір… Покеруй нашим життям, бо ти словом керуєш усе створіння, своєю невимовною мудрістю і силою, тиха пристане для тих, які плавають у бурях. Покажи нам шлях, яким нам іти. Нашим думкам зішли духа премудрости; духа розуму дай нашому нерозумові; духом остраху огорни наші вчинки і духа правого обнови в нутрі нашому.

Коліноприклонні молитви

Місійне завдання: Прочитати уривок зі Святого Письма (Мр. 1,21-35) і уявити себе учнем, який перебуває поруч зі своїм Учителем. Відтак провести весь наступний день у дусі того, хто йде за Христом.

 

 

Шостий день. Середа

 

Відповідальність
за дар віри

Боже Слово: Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!» Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори; бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге. І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»… А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорися! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі».

Ді. 23, 1 – 11, повністю

Роздуми: Замислюючись над даром віри, людина ставить собі запитання: як осягнути цей дар? Мистецтво зроджується з натхнення, філософія – з мислення, техніка – з обчислень та експериментів, а віра зроджується від слухання Божого Слова! (пор. Рим. 10, 17). Цим Словом, джерелом віри є сам Ісус Христос! Слух є чуттям, яке першим у людському організмі сприймає віру, але це щойно початок. Шлях почутого Слова Божого проходить від вух до серця, і тут відбувається завжди нове чудо віри – таємна зустріч Бога з людиною. Якщо свобідна воля людини приймає Слово, тоді за допомогою Божої благодаті може змінитися і навернутися навіть найтвердіше людське серце. З наверненого серця те Слово виходить назовні і перетворюється на радісне визнання віри, що Христос – Господь.

Цитата дня – свідчення: Жива віра в короткому часі стає для християнина, що її держиться, ціннішою ніж золото та срібло. Вона стає такою солодкою і стільки дає розради та щастя, що учень Христовий життя готов віддати, щоб не стратити її!

Митрополит Андрей Шептицький

Значення дару віри: Чи я усвідомлюю і вмію пояснити те, у що вірю? Чи знаю катехизмові правди віри? Чи працюю над поглибленням своєї віри?

Молитва: Як Христові проповідники та блаженні начальники євангельських повчань і побожних передань, обдаровані повнотою світла від Святого Духа, з великою мудрістю проголосили богонатхненно, короткими словами надприродне богослов’я. Вони-то, з неба прийнявши явне одкровення правд, у них просвітившись, виклали Богом сповіщену віру.

Неділя святих отців І Нікейського Собору

Місійне завдання: Щоденно потверджувати свою віру ділами: навчанням основ віри, молитвою та милосердям. Бути готовим пояснити і захистити віру, якщо хтось її зневажає або нападає на Церкву.

 

.

Сьомий день. Четвер

 

Готовність
свідчити – служити

Боже Слово: А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут, – сказав він, – один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем. На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення… Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло. Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір’я та про якогось Ісуса померлого, – а Павло казав, що він живе».

Ді. 25, 13–19, повністю

Роздуми: Свідчення словом чи власним прикладом зумовлює те, що навіть невіруючі чи байдужі зможуть вловити і запам’ятати суть проголошеної Доброї Новини: що Ісус Христос – це наш Спаситель, що Він воскрес, живе і присутній посеред нас, тобто що «з нами Бог». Підтвердженням цього є приклад Феста, який усвідомив суть суперечки: про «Ісуса померлого», про якого «Павло казав, що він живе». Тому щоразу, коли виникають запитання, чи Ісус помер і Його не стало, чи Він воскрес і живе повіки, чи Він був, чи є, – наша рішуча відповідь повинна звучати: Ісус Христос живий, живий не просто в пам’яті людей, а реально живий, Він воскрес, Він є нашим Господом, який не покидає свого народу.

Цитата дня – свідчення: Учіться жертвенної праці. Бо певно прийде хвиля, коли треба буде для святої справи все віддати та стати мучениками за святу віру, а може й життя в жертву принести для спасіння та добра Церкви й Нації.

Митрополит Андрей Шептицький

Значення власного свідчення: Як я можу в сучасному світі дати свідчення словом (змістовно, відповідно до обставин) і прикладом власного християнського життя (керуючись євангельськими цінностями)?

Молитва: Апостоли, пророки, мученики, святителі, преподобні і праведні, що добре звершили подвиг і віру зберегли! Маючи сміливість до Спаса, за нас Його, як благого, моліть, щоб спаслися душі наші.

Тропар суботи

Місійне завдання: Дізнатися, чи є в моїй родині, парафії, серед земляків ті, хто засвідчив Ісуса Христа своїм життя, зазнав переслідувань у часи підпілля. Як їх приклад промовляє до мене – до чого мене спонукає?

 

 

Восьмий день. П’ятниця

 

Власний хрест

Боже Слово: «А й тепер закликаю вас: Бадьортеся, ніхто бо з вас життя не втратить, лиш корабель (пропаде). Цієї ночі бо з’явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою. Тому бадьортеся, люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені. Ми мусимо натрапити на якийсь острів»… А як мало дніти, Павло запрошував усіх щось з’їсти: «Оце сьогодні, – казав, – чотирнадцятий день, як ви, ждучи, перебуваєте натще й не їсте нічого… Ніхто з вас ані волосу із голови не втратить». Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богу і, розламавши, почав їсти.

Ді. 27, 1 – 44

Роздуми: Святий Павло не один раз ризикував своїм життям. Це може багатьох дивувати, бо ж він був виваженою та розсудливою людиною. Однак для нього було щось цінніше від життя – проповідувати Євангеліє, щоб якнайбільше людей привести до воскреслого Ісуса Христа, нашого Спасителя. Дорогою до Дамаска йому самому було даровано спасіння, з любові й милосердя, і тепер він хотів донести це іншим. Це не означає, що апостол Павло не бажав спокійного життя, але любов до Христа і до людей спонукала його йти далі й далі, несучи Євангеліє. Наскільки ми готові відмовитися від власного комфорту, щоб привести до Ісуса інших людей? Чи здатні постраждати задля Христа? Чи можемо відкинути «мудрість світу» і звіщати Євангеліє?

Цитата дня – свідчення: Життя християнина без хреста не є християнським, але якщо хрест позбавлений Ісуса, то він не є християнським. Християнський стиль життя – це взяти хрест разом з Ісусом і прямувати вперед. Не без хреста, не без Ісуса.

Папа Франциск

Значення власного хреста: Як я розумію Христові слова: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр. 8, 34)? Наскільки я готовий нести свій хрест щоденних зобов’язань у вірі, наслідуючи нашого Спасителя, наших духовних світочів, героїв-новомучеників?

Молитва: Вдягнувши на себе, як слід, панцир віри і озброївшись хрестом, явились ви сміливими воїнами: хоробро спротивилися мучителям, подолали диявольський обман* і, як переможці, вдостоїлись вінків. Тому моліться завжди за нас, щоб спаслися душі наші.

Октоїх, глас восьмий

Місійне завдання: Сприймати різні життєві труднощі і виклики по-Божому, радісно, з усвідомленням, що я не сам, а що зі мною іде і допомагає мені сам Ісус Христос. Витривало молитися за своїх ближніх (чоловіка, жінку, дітей, внуків, родичів, друзів і ворогів) і своїми молитвами вести їх до Ісуса.

 

 

Дев’ятий день. Субота

 

Сповнитися
місійним духом

Боже Слово: Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, – від ранку аж до вечора. Деяких переконували його слова, а деякі не йняли віри. І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших, кажучи: … серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх. Нехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують».

Ді. 28, 1–31

Роздуми: Своєрідна незавершеність книги Діяння апостолів спонукає нас її «дописати» своїм життям: проголошувати Євангеліє, нести віру у воскреслого Христа аж до «краю світу». Цей світ має охоплювати наші серця, наші стосунки з ближніми, наші села й міста, нашу державу, усі ті місця, в яких панує ненависть, жорстокість, несправедливість, гнів, нечистота, переслідування, тобто гріх. Ми – Церква воскреслого Ісуса. Ми не тільки учні Христа, а й місіонери – ті, що передають Христову віру іншим. Отже, своїми словами і життям ми розширюємо світ для Бога і межі Божого Царства, виконуючи доручення Христа: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи…» (Мт. 28, 19).

Цитата дня – свідчення: Силою Хрещення ми стаємо учнями-місіонерами, покликаними нести Євангеліє світові.

Папа Франциск «Радість Євангелія»

Значення власної місійності: Чи я свідомий, що зерно віри і служіння для Бога було засіяно в мені під час Хрещення і Миропомазання? Чи це зерно зростає і впливає на моє життя? Чи мій досвід Бога спонукає мене ділитися ним з іншими? Чи я, як учень Христа, маю місійного духа, щоб нести світові дар віри?

Молитва: Господи Боже наш, що на спасіння родові людському послав єдинородного Сина Твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа, споглянь на рабів Твоїх оглашенних… сподоби їх у сприятливий час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління; приєднай їх до святої Твоєї соборної і апостольської Церкви, і прилічи їх до вибраного Твого стада.

Божественна Літургія

Місійне завдання: Усвідомити, що ділення з іншими радістю Благовісті, Доброї Новини спасіння в Христі Ісусі, – це вияв найбільшої любові і наша місія у світі.

Помолитися за наших місіонерів у Східній Україні, Казахстані, Росії та в інших регіонах. Щедро підтримати тих, хто вже служить на цих місійних теренах. Подумати, як я і моя парафіяльна спільнота може долучитися до місій УГКЦ.

 

Десятий день. Неділя П’ятдесятниці

 

Дар Святого Духа

Боже Слово: А як настав день П’яти­десятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали… як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?

Ді. 2, 1–11

Роздуми: Часом ми, бажаючи придбати якусь річ, даємо за неї завдаток. Це означає, що ця річ для нас дуже цінна і що ми обов’язково повернемося за нею. Подібно й Христос, який вклав у наші серця завдаток свого Святого Духа у день нашого Хрещення і Миропомазання, обов’язково повернеться за нами. І хоча ми ще живемо в цьому світі, та вже викуплені від влади гріха, смерті й диявола і належимо Христові. Святий Дух, Утішитель живе у нас, як у нерукотворній святині. Він завжди з нами, охороняє нас, заступається за нас і навіть за нас молиться. З нутра нашого спонукає нас жити, дає силу бути учнями Хрис­та, відважно нести у світ Божу любов.

Цитата дня – свідчення: Посланництво Ісуса має конкретне «завдання»: «нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк. 4, 18–19).

Значення дару Святого Духа: Празник П’ятдесятниці спонукає мене відповісти на такі запитання: чи свідомий я того, що отримав Святого Духа і Його дари у таїнствах Хрещення і Миропомазання? Чи знаю, що через дар Святого Духа Бог преображає моє життя і життя тих, з якими я зустрічаюся? Чи маю я достатньо Духа, щоб ті, хто спілкується зі мною, належно реагували на мої слова та свідчення про Ісуса?

Молитва: Всемогутній Боже і Царю Слави, Ісусе Христе, що цілим серцем любиш увесь людський рід, а у своєму премудрому Провидінні безнастанно піклуєшся кожним народом зокрема, споглянь милосердно на наш український народ, щоб він став народом святим і сповнив своє посланництво, дане йому Богом. Амінь.

Місійне завдання: З новим запалом  стараймося поділитися з ближніми своїм досвідом віри і радістю спасіння в Ісусі Христі. Господь доручає нашій парафіяльній спільноті розширити світ людських сердець для Нього, проголошувати нове життя в Христі у наших селах, містечках і містах та аж до краю землі.