Історично-туристичний путівник

Генуя – історичне приморське місто, найбільший італійський порт. Генуя тягнеться на 35 км уздовж побережжя від Вольтрі до Нерви. Тут збереглося багато старовинних палаців, від яких і понині навіває давниною , що в поєднанні з жвавим життям портового міста складає неповторну чарівність сьогоднішньої Генуї. Саме в Генуї можна з дивною легкістю сумістити спокійний відпочинок на Середземному морі з оглядом визначних пам’яток. Радо запрошуємо Вас до цієї чарівної казки, у якій є поєднання минулого і теперішнього.

1. ПАЛАЦ ДУКAЛE і ПЛОЩА MATTEOTTI (Piazza Matteotti 9): У кінці 13 століття Alberto Fieschi подарував міській владі власний палац, який з часом століть поступово розширявся теперішнього стану. Він ще отримав назву палац Дожів або Герцогський палац. (palazzo Ducale) Це величезний комплекс споруд, що займає площу 35 000 кв. м, колись служив резиденцією уряду Генуезької республіки. Після того, як в 1339 р. Симон Бокканегра був обраний дожем статус палацу був змінений відповідно званню глави міського управління. Після затяжної десятилітньої реставрації, яка закінчилася в 1992 р., в цій будівлі відкрили Палац Культури (palazzo della Cultura). В даний час у величезних залах і внутрішніх двориках Палацу влаштовуються найкрупніші виставки в місті.На площі теперішнього основного входу було віднайдено археологами залишки римського будинку і середньовічні поховання.

2. ЄПАРХІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ І МОНАСТИР КАНОНІКІВ (вул Tommaso Reggio 20r): ми знаходимось в самому серці місця де був в давнину центр громадської влади. Вздовж вулиці видно сліди середньовічних палаців. Єпархіальний Музей знаходиться в колишній резиденції каноніків кафедрального собору Святого Лоренцо. В середині можемо побачити садок (12° ст.), що є справжнім багатством середньовічної краси.

3. МАНДІЛІОН (виставка в середині Єпархіального Музею): Манділйон – це відбиток Лику Христа, дарований від самого Ісуса царю Абгар з Едесси, де на протязі багатьох століть був у почитанні місцевих людей. З годом в 945 році був перенесений до Константинополя і потім дарований в кінці 300-тих Леонарду Монтальду з Генуї. Виставка пропонує також багато інших дороцінних речей знайдених в скрині Святого Лику.

4. Дуомо Св.Лоренцо (площа Сан Лоренцо): перші відомості маємо з 9 ст. Собор зазнав легких змін в наступних століттях, які вплинули на його збільшення і розширення. Зміни сталися завдяки генуїнцям, які були у першому Хресному поході. Сучасного стану собор досягнув у 13 ст., саме тоді французькі майстри зробили фасад з різних кольорових видів граніту, особливо впадає в очі сама оригілаьність виробів у рослинний і звіриний мотиви. Зверніть увагу на левів з 1200 року, один з них має честь підтримувати статую святого з сонячним годинником.Храм, який можна побачити сьогодні, лише результат чергової перебудови XIII в. Над створенням його зовнішнього вигляду трудилися французькі архітектори. І задумали створити його подібно до знаменитих готичних соборів Шартра і Руана, але в благородну справу втрутилася лигурійський стиль, так що споруда вийшла смугастим відтінком(чорно-білим). Загальний мажорний настрій дещо спадає, варто лише поглянути на барельєфи, що зображають страту св. Лаврентія. Згідно переказу, коли святого підсмажували на розжарених гратам, він сказав своїм мучителям пісміховуючись: “Один бік підсмажений, переверніть мене і можете вже їсти“. Сюжети мук висічені з дивною правдоподібністю, типовою для готичного мистецтва.Головною визначною пам’яткою собору Сан Лоренцо є каплиця св. Івана Хрестителя, в якій зберігаються його мощі. Генуя дуже гордиться тим, що їхнім войовничим пращурам вдалося вивезти мощі святого під час чергового Хрестового походу. З цієї причини довелося терміново “позбавити” заступництва св.Лаврентія і передати його права св. Івану.

5. ВУЛ. СКУРРЕРІЇ І ІМПЕРАТОРСЬКИЙ ПАЛАЦ (площа Кампетто n°8): назва вулиці походить від скутаріа, тобто місце де був розташований район зброярів, що виготовляли щити. Ця вулиця була відкрита Жан Джакомо Імперіале у половині 16 ст років, щоб з’єднати кафедральний собор із Імператорським палацом.

6. ПЛОЩА КАМПЕТТО: це серце Campetus Fabrorum задля великої присутності ювелірів по золоту та сріблу.

7. ЦЕРКВА НАШОЇ ПАНІ ВІННЄ: у давнину на цьому місці були виноградники аж до 10 ст., тому ця церква була названа так. Зауважте: залишилася дзвіниця романського стилю.

8.ВУЛИЦЯ ОРЕФІЧІ: ця вулиця отримала ім’я від того, що саме на ній були майстерні і магазини щодо золота; і подекуди вони ще існують. Вартує поглянути на надпис над дверима Поклоніння магам під номером 47р. Цікавий витвір, який мабуть належить Джіованні Ґаджіні 1457 року показує надхення до зразків 400 року тускани.

9. ЦЕРКВА СВ.ПЕТРА ІН БАНКІ І ЛОДЖІА МЕККАНЦІЇ (Площа Банкі)Близько 26 ст. Церква була посвячена за волею Генуїнського Сенату на честь Марії Непорочної, властиво, щоб подякувати за порятунок від епідемії. Церква була збудована за їхні кошти, але при допомозі Ложі Мерканті. Це був центр геуіїнської економіки тут складалися важливі контракти між торговцями порту. Площа Банків – аж до XVIII в. вважалася торгово-політичним і світським центром Генуї. Найцікавіша будівля на площі – Лоджіа ді Мерканті, тут в XIX в. була відкрита перша в Італії товарна біржа.

10. ЦЕКВА СВ.ЛУКИ (вул.Сан Лука 1) – це приватна церква сімейї Спінолла і Ґрімалді, була збудована близько 12 ст. За бажанням Оберто Спінолла. Фігура Непорочної на головному вівтарі це чудовий витвір Філіппов Пароді. Біля вівтаря по ліву сторону є малюнок В. Ґастіґліоне «Вертеп».

11. ЦЕРКВА СВ.СІРО(вул. Сан Сіро 3) була названа в честь 12 апостолів (4ст) була першою кафедрою(центральною церквою) Генуї. Каже традиція, що легендарний Базіліко викликав в власного будинку одного духа тої зони і той, коли вийшов, то почав видавати дивні пари, що затуманювали зону і забруднювали повітря, так було до того часу, коли аж св.Сіро зумів його назад відправити у безодню, з якої той вийшов. З часом було врачено першенство між церквами на користь св.Лоренцо. В середині збереглася чудова творчість у стилі барокко16 ст, це було старання майстрів з Генуї.

12. ПЛОЩА і ВУЛИЦЯ ФОССАТЕЛЛО: так було названо, бо тут був відома канава, що виникала від багатьох річок, стікаючих до моря. Вздовж вулиць можемо запримітити дві середньовічні змуровані ще того часу арки, що вказують на присутність середньовічної ніби веранди. Це було місце зустрічі з родичами, а також місце деяких комерційних і політичних спорів .

13. ВУЛ ДЕЛ КАМПО, БРАМА ДЕІ ВАККИ і ВУЛ. ДЕЛ ПРЕ: перша вулиця дістала ім’я від того, що тут спочатку були поля, що належали Цекрві Св.Сіро. Друга вулиця так називається, бо ім’я Пре що тут розділяли здобич мореплавці або від лугів в околиці.

14. Брама деі Вакка, вул дел Кампо Брама була збудована в 1155 і скаладає частину оборонної системи під назвою “Мури Барбаросса”. Збудована для оборони міста від насильницького вторгнення імператора Барбаросса. Ось, тому і Барбаросса.

15. Церква Св.Івана від Пре: є збудована на зразок церкви Святого гробу Господнього і мала теж її назву . В 1098 зі Сходу були перенесені мощі св.Івана Христителя до Генуї. Перше ніж вони залишилися на постійно у катедрі св.Лоренцо є припущення, що вони перебували спочатку у Церкві св.Святого гробу Господнього, яка від цього факту взяла ім’я св.Івана Христителя. Вздовж цілої Церкви можемо побачити середньовічні епіграфи. Особливий відкритий абсид Церкви припадає на 18 ст., саме від тоді церква має публічне почитання.

16. КОМЕНДА ДІ ПРЕ: ця Коменда була збудована разом з церквою в 11 ст. Єрусалимськими Кавалерами. Сполучення з церквою було можливе лише через малий внутрішній вхід, з причини, що туди могли входити лише Кавалери. Тут були їхні помешкання і також була мала лічниця для паломників, що вирушали до Святої землі.

17. ДОРОГА БАЛЬБІ: постарайтеся хоч ненадовго заглянути до Королівського палацу (palazzo Reale) n° 10, один із найважливіших музеїв міста, що на вулиці Балбі (via Balbi). Така назва вулиці є невипадково – на початку XVII в. представники сімейства Балбі побудували тут відразу сім прекрасних резиденцій. Правда, одна з них була перебудована в другій половині того ж століття архітектором Карло Фонтану спеціально для королів з Савойської династії. Вулиця Балбі була відкрита між 1602 і 1613 задля зручності і призначена, як приватна резиденція родини Бальбі. Тут також є деякі факультети Генуйського університету(n°4,5,6) і університетська бібліотека (n°3), саме на цьому місці раніше була церква.

18. БАЗИЛІКА БЛАГОВІЩЕННЯ ДЕЛ ГУАСТАТО (площа Благовіщення 4): церква Благовіщення була в основі споруджена між 1520 і 1530, але з часом зазнала багато змін особливо після Другої Світової війни. В середині представляє шикарну гаму творів генуйських майстрів з 17 ст.

19. Вул. ПОНТЕ РЕАЛЕ(Царський міст) І ПОРТІЧІ ДІ СОТТОРІПА: бере назву від містка, що в порту. Антична площа під назвою Ріпа Маріс – Sottoripa, тому що з’являлася безпосередньо у відблисках моря античного порту Генуї. Було збудовано близько 12 ст. Ще збереглися маленькі пристані де були маленькі крамниці, місця першого розпродажу портового товару. Ще по-сьогодні знаходяться ці маленькі крамниці, які нам нагадують давнину.20. ПАЛАЦ СВ.ЮРІЯ (Сан Джіорджіо): початок будівництва датований 1260, у той час Капітан людей, Ґульелмо Бокканеґра, призначив бр.Олівіеро у будівництві того, що в мало би бути спочатку міською ратушою. Так нам говорить свідчення, що є на лицевій стороні у зі сторони міста. Отож, з часом цей палац змінив своє значення і так перейшов від влади політичної до фінансових справ, до яких належало збирати портові податки і мито. Цей старовинний палац біля моря, зовні прикрашений фресками в пам’ять відкриття Америки.21. ПЛОЩА РАБІЕТТА і ВУЛ. СВ.ЛОРЕНЦО: площа отримала назву від арабського слова що означало «склад» (Rayba) або «базар» (Raba). Властиво тут в давнину був Назарчик, на якому продавалися передовсім овочі та інша зелень. Вул.св.Лоренцо(Лаврентія) була збудована 1835 для того, щоб поєднати площу Карікаменто (зона порту) і Площу Феррарі, таким чином розділяючи історичний центр на дві частини.

22. ПЛОЩА ФОНТАНЕ МАРОЗЕ е СТРАДА НОВАЦя назва площі пов’язана із самим дуже шумним фонтаном на цій площі, що пригадують нам море і також ця назва пов’язується із присутністю деяких приміщень людей сумівної поведінки. Вулиця Страда Нова (теперішняVia Garibaldi) дає нам чудовий зразок епохи відродження(1500) була визначена для поважних сімей, але це все перетворилось у місце впливових банків. Тут є цікаві музеї. Галерея Палацу Бьянко (Galleria del Palazzo Bianco). Чудові роботи генуезьких художників XIII – XIV ст., а також є роботи фламандців і іспанців XVII в. Галерея Палацу Россо (Galleria del Palazzo Rosso). Via Garibaldi, 18. Найбільша колекція міста. Чудовий живопис Іспанії і Нідерландів XIII – XV ст. Цікава колекція китайського фарфору і французького фаянсу. У Палаці Турсі є осідок Міської ради.

23. ПЛОЩА ДЕ МЕРІДІАНА, ВУЛ.КАЙРОЛІ І БАЗИЛІКА БЛАГОВІЩЕННЯ ДЕЛ ГУАСТО(площа делла Нунціата 4). Вул. Кайролі була збудована в 1789. площа Меридіана так називається від сонячного годинника, який розташований на одному з будинків. Церква була возведена між 1520 і 1530 у тардоґодичній формі. Поза зовнішніми доповненнями була в Дяв’ятисотомуі Десятисотому великі реставрації, що тривали аж до Другої Світової війни.

24. ПЛОЩА ФОССАТЕЛЛО: Має таку назву, бо спочатку, ще перед 1155, зона Фоссателло була поза мурами і тут була канава, що утворювалась від річок Св.Сабіни і Св. Панкрація. 25. ПАЛАЦ ДУКAЛE (Piazza Matteotti 9): У кінці 13 століття Alberto Fieschi подарував міській владі власний палац, який з часом століть поступово розширявся теперішнього стану. Він ще отримав назву палац Дожів або Герцогський палац.

26. ПЛОЩА І ЦЕРКВА СВ.МАТЕЯ: на цій площі є розташовані деякі палаци сім’ї Дорія, досить впливова сім’я в Генуї ще з Середньовіччя. Цеква була воздвигнута Мартином Доріа в 1125 і мала призначення як сімейна каплиця. Чудово зберігся фасад зроблений із чорного і білого мармуру і також є ще надписи, що оповідають про перемоги цієї сім’ї Дорія.

27. АНТИЧНИЙ ПОРТ: Прекрасна Генуя завжди служила предметом шанування для багатьох знаменитих мандрівників. Хтось залишався під враженням портових гаваней, а комусь запали в душу звивисті середньовічні вулиці, що пропахнули рибою, а інші позбавилися сну, побачивши прекрасні палаци і парки приморського міста. Можливо, найбільш точне опис Лігурійськой красуні виразив німецький поет Генріх Гейне в 1829 р.: “Місто побудоване на скелі, біля підніжжя гір амфітеатром оточила, немов обіймаючи, гладінь чудової морської затоки. Сама природа подарувала Генуї прекрасну і безпечну гавань для стоянки кораблів”. Правда, з часом цей амфітеатр розрісся здовж берега на 37 км. Углиб материка розвиток відбувається не так дуже активно, заважають альпійські передгір’я, підступаючи досить близько до затоки. Це місто до цих пір залишається найбільшим портом в Італії і одним з найбільших на Середземномор’ї. Так було і в епоху Відродження, і в Середньовіччя, і за Римсько-імператорських часів … Навіть, коли самого міста ще не було – порт (причал) вже був. З кожним часом порт стає все більше потужнішим.

28. ВОРОТА СОПРАНА (PORTA SOPRANO). PIANO DI SAN ANDREA. Дві високі башти – були важливим стратегічним об’єктом. До цих воріт вела дорога, що зв’язує Геную з Римом. Найдете надпис і наступним змістом: “…Якщо ти несеш із собою мир, то тобі дозволено доторкатись до цих дверей, якщо несеш війну, то назад повернешся розчарованим і переможеним…

“БУДИНОК КОЛУМБА (CASA DI CHRISTOFORO COLOMBO). Поряд із воротами Сопрано, в тіні кріпосних стін сховався Будинок Колумба.