Тема 12: ТАЇНСТВО ПОДРУЖЖЯ

Шлюб між чоловіком і жінкою є одним із 7-ми Таїнств Церкви поряд із Хрещенням, Миропомазанням, Покаянням, Євхаристією, Єлеопомазанням та Священством.

ПОЄДНАННЯ ЧОЛОВІКА І ЖІНКИ У ТАЇНСТВІ ПОДРУЖЖЯ

Слайд

Як і під час Інших Таїнств, під час шлюбу дещо відбувається між чоловіком І жінкою на духовному рівні, що є невидимим для людського ока. У Таїнство Хрещення людина одягається у Христа.
Через Миропомазання сходить Святий Дух.
Під час Євхаристії Христос замешкує у серці.
У Таїнстві Шлюбу Бог з’єднує чоловіка і жінку в одне ціле. Шлюб має не лише фізичний, видимий вимір стосунків та єдності чоловіка і жінки, а й духовний. Ось які слова звучать під час Вінчання:
«І нині Владико пошли руку Твою зі святого жилища Твого І з’єднай раба твого…, і рабу Твою …, бо Ти з’єднуєш жінку з мужем». Священик підтверджує обіт наречених словами: «…що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає*.

Прочитайте наступний уривок:

«…підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: “Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої будь причини?” він відповів їм: “Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою,
(СЛАЙД 1)
І мовив: Тому покине чоловік батька й матір І пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом, так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає» (Мт. 19,3-6).
Зверніть увагу на вірш 6, де Ісус говорить:«… так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає».
Це означає, що сам Бог присутній під час вінчання і з’єднує нареченого та наречену так, що вони стають одним тілом.
Коли ви читаєте вірші «…людина хай не розлучає», хто вам спадає на думку?
Хто може стати такою людиною?

Чи думаєте ви про себе?

Берегти та розвивати єдність — це завдання у шлюбі кожної зі сторін. Берегти те, що сам Бог з’єднав.

ТАЇНСТВО ПОДРУЖЖЯ ЯК ТАЇНСТВО СЛУЖІННЯ

Таїнство Подружжя належить до так званих Таїнств служіння і спрямоване на дарування своєї любові іншому.
Шлюб — це освячення чоловіка і дружини, спосіб пізнання Бога через щоденне служіння та вияв любові одне одному.
«Тим то покине чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї жінки,! вони обоє будуть одне тіло. Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву»
(Еф. 5,31-32).
Зв’язок Христа І Церкви є прообразом подружнього зв’язку, подружжя — це місце присутності і дії Христа.
Стосунки чоловіка і жінки у християнському шлюбі є відображенням стосунків між Особами Божими.

(Слайд)
Немає жодної іншої форми співжиття і стосунків людей, окрім шлюбу, де б людина могла реалізувати повне дарування себе Іншому.

У Катехизмі УГКЦ сказано: «Утворений у подружжі сімейний союз с спільнотою осіб, яка в Божому задумі є іконою спілкування Осіб Пресвятої Тройці» (Катехизм УГКЦ -Христос —наша Пасха», § 471).
Таїнство Подружжя є дуже важливим. Чоловік і дружина заключають між собою завіт, який означає віддати своє життя іншому та жити, постійно враховуючи інтереси та потреби іншого. Коли укладають завіт (шлюб), то вмирає право жити незалежно від Іншого. Завіт вимагає повного посвячення. Бог у Завіті з людиною повністю посвячував себе заради дотримання умов Завіту, будучи вірним І до цього часу. Так само і у шлюбі Бог вимагає бути вірним до кінця як він Сам.
«Знай же, що Господь, Бог твій, то правдивий Бог; Бог вірний, що дотримує союз І ласку по тисячні покоління для тих, що його люблять і пильнують заповіді його» (Втор. 7.9)
Як Бог поводиться в союз/?
Як Він відповідає тим, хто дотримуються Його заповіді?
Під час Таїнства Подружжя наречені виголошують слова присяги/обітниці:
Наречений:
-Я, (ім’я), беру тебе, (ім’я), за жінку, і прирікаю тобі любов, вірність, і чесність подружню, і що не залишу тебе аж до смерті.
Так мені. Боже, поможи, в Тройці Святій єдиний, і всі святі».
Наречена:
«Я, (ім’я), беру тебе.(Ім’я), за мужа, і прирікаю тобі любов, вірність, чесність, і послух подружній, і що не залишу тебе аж до смерті.
Так мені, Боже, поможи, в Тройці Святій єдиний, і всі святі».
Словами подружньої присяги кожен підтверджує вибір, який він зробив — любити, бути вірним, чесним до самого кінця, аж до смерті.
Обговоріть почергово такі запитання:
Наскільки вам легко виконувати слова подружньої присяги?
Що вам допомагає?
До кого слід звертатися у важкі хвилини (згідно з текстом присяги)
і що це означає на практиці?

Шлюб — не експеримент, так як його розуміють сьогодні у світі. Трошки поживу, потім розлучуся і спробую деінде. У шлюбі кожен жертвує своє життя Іншому. Все, чим володіє чоловік, належить його дружині, і все, що належить дружині, має чоловік. Нічого не приховують і не притримують. Це повна єдність, а не партнерство.
Внаслідок дарування себе настає нове життя. Це видається смішним та безглуздим для сучасного світу і тих правил, які є у ньому. Світ живе за принципом: «Що я можу отримати від свого подруга? Яку вигоду?
Гроші, краса, допомога, здоров’я, безпека і т. д. Такі стосунки приречені на провал і не можуть бути успішними, бо це егоїзм та використання Іншої людини. Такі стосунки тривають доти, доки ніщо не заважає одному отримати від іншого все, що потрібно.
Той, хто підходить до шлюбу як до Таїнства і Завіту, не питає, що я можу отримати, а радше запитує: «А що я можу дати?» І відповіддю є: «Я віддаю своє життя!
Я жертвую його для тебе. Це однаково стосується обох — І чоловіка, і дружини.

Поділіться своїми думками про два різні підходи у шлюбі:
Що я можу взяти? і
Що я можу дати?

«Я віддаю своє життя для тебе», нічого не ховаючи один від одного.
Для багатьох це звучить неприродно і неприйнятно. Однак саме це є секретом справжнього життя, справжнього щастя і справжньої любові. У цих нових стосунках кожна сторона вносить свій особливий вклад. Але в цьому і полягає секрет щасливого шлюбу: вірою померти для себе і жити для іншого. Це не означає повністю відмовитися від своїх потреб, занедбати себе, жити тільки заради Іншого. Це означає, що так само, як ти ставишся до себе, дбаєш про свої інтереси, потреби, ти так само маєш ставитися до свого чоловіка/дружини. Подальше життя не є окремим життям, воно навіки пов’язане з чоловіком І дружиною, хоча кожен і залишається індивідуальною особистістю, має своє значення та відрізняється від іншого.
Вмирання для себе і дарування себе своєму чоловікові чи дружині не відбувається миттєво. Це завдання на ціле життя.
«… і стануть еони одним тілом» (Бут. 2, 24), — означає — в сукупності або все в одному. Те саме слово у єврейській мові вжите стосовно Бога — «… Господь єдиний». Відомо, що Він триєдиний: одночасно їх троє у єдності.

ПОРАДИ Д/ІЯ ДОСЯГНЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЄДНОСТІ У ШЛЮБІ

1. Постійно і щиро моліться за ваш шлюб (щоб ваш шлюб прославляв Бога);
2. Слідуйте Біблійному прикладу, впускайте Слово Боже у своє життя та життя своєї сім’ї— застосовуйте все те, що сказано про шлюб та стосунки у Святому Письмі знову і знову, навіть коли це не вдається з першого разу;
З- Беріть на себе відповідальність за свої проступки і кайтесь (досягнення Божої цілі у шлюбі починається тоді, коли кожен із подругів витягає скалку з власного ока);
4. Беріть участь у процесі взаємного освячення (допомагайте один одному ставати більше і більше схожими на Христа, — чоловіки: допомагайте жінкам духовно зростати, жінки: підтримуйте своїх чоловіків. Йдіть разом до Бога, не забувайте, що подружжя — це шлях до святості.
Повна єдність — це повне пізнання у шлюбі (але не лише Інтелектуальне). Тільки шлюб дає можливість пізнати іншу людину найглибше: емоційно, інтелектуально, фізично, духовно, у повні. І тільки у шлюбі «двоє стають одним», при цьому залишаючись індивідуальною та неповторною особою.
Прагнучи до такої єдності, яку задумав Бог для шлюбу, людської сили недостатньо. Тому під час церемонії шлюбу кожна пара у молитві запрошує Того, хто є його автором, щоб Він у Таїнстві Шлюбу невидимо поєднав чоловіка і жінку в одне.

Пригадуйте та запрошуйте Господа, щоб допоміг вам берегти єдність одне з од ним, незважаючи на людську слабкість. Просіть про всеохопну милість Божу для
укріплення шлюбу. Звертайтесь до Бога в молитві.
Прочитайте уривок з Катехизму:
«Християнське подружжя ґрунтується на Христовій заповіді любові: “Як я був полюбив вас, так любіте І ви один одного'”» (Йо. 13. 34)- Апостол Павло закликає чоловіка любити свою жінку, як Христос полюбив Церкву й видав Себе за неї (пор. Еф. 5,25), а жінку—коритися свосліу чоловікові, якГосподеві, бо чоловік — голова жінки, як Христос — Голова Церкви (пор. Еф. 5, 22-24). Це можливо тому, що чоловік і жінка поєднані в любові не тільки між собою, а й з Христом. Даруючи любов одне одному, вони дарують її Христові, а даруючи Христові, дарують одне одному. Цим взаєлшим даруванням вони разом зростають в одне Тіло Христове (пор. Еф. 5,3′-З2)” (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 475)-
Відповідно до цього уривка, з ким чоловік і жінка поєднані у шлюбі?

ОБРЯД І ЧИН ВІНЧАННЯ
Поясненння з Катехизму «Христос — наша Пасха», §§ 477-484:
• На початку обряду, в притворі храму відбуваються заручини, де наречені, підтверджують своє рішення укласти шлюб. На знак цього священик накладає на їхні правиці обручки зі словами молитви: «Господи, Боже наш, Сам благослови заручини рабів Твоїх, і утверди пролювлене ними слово, і утверди гх святим Твоїм з’єднанням, І утверди заручених у вірі, і єдинодумстві, і істині, й любові»;
• Посеред храму розпочинається Чин Вінчання;
• Наречені привселюдно, кладучи руки на Євангеліє, складають перед Богом подружній обіт (присягу) «любові, вірності, і чесності, І що не залишать одне одного аж до смерті»;
• «Непохитною основою подружнього єднання є не тільки згода наречених, а насамперед Господня сила: “\ нині, Владико, пошли руку Твою зі святого жилища Твого і з’єднай раба Твого […] Ірабу Твою […], бо Ти з’єднуєш жінку з мужем”.
Від Господа походять усі дари, що творять і укріплюють це єднання: “З’єднай їх в однодумності, вінчай їх на любов, злучи їх в одне тіло, даруй їм потомство й радість у дітях”. Священик підтверджує обіт наречених словами: “Що Бог з’єднав, людина хай не розлучає”» (пор. Мр. то, 9)»;
• Священик кладе на голову наречених вінці і звершує Чин Вінчання: «Вінці символізують, що людина — чоловік і жінка — сотворена “мало що нижчою від ангелів, володарем над творінням” (пор. Пс. 8, 6-7; Євр. 2, 7) і покликана Богом бути співтворцем із Ним, приймаючи від Нього потомство. Вінці також символізують перемогу чоловіка і жінки, що підкорили тілесну пристрасть подружній любові, та вінець мучеництва як свідчення вірності Христовій любові аж до смерті»;
• «Церква заохочує вдівця або вдовицю зберігати вірність покійному подругові як єдиному, а на свідчення вічності їхньої любові відмовлятися від другого подружжя. Якщо ж удівцеві чи вдовиці надто важко бути без подружнього співжиття, Церква може дати благословення на друге вінчання. Коли одружуються вдовець з удовицею, Церква благословить їхнє подружжя окремим
Чином удруге вінчаних з деякими молитвами покаянного характеру»;
• «Свята Церква високо цінує свідчення тих подругів, які прожили разом 25,50 чи 75 років свого життя. Вона урочисто й прилюдно благословляє їх, дякуючи Господеві за їхнє свідчення взаємної вірності й любові, і ставить їх як живий зразок для інших подружжів».
ПІДСУМОК
• Шлюб має не лише фізичний, видимий вимір стосунків та єдності чоловіка і жінки, а й духовний.
• У Таїнстві Подружжя Бог з’єднує чоловіка і жінку в одне ціле.
• Берегти та розвивати єдність — це завдання у шлюбі кожної зі сторін. Берегти те, що сам Бог з’єднав.
• Зв’язок Христа і Церкви є прообразом подружнього зв’язку, подружжя є місцем присутності і дії Христа.
• Той, хто підходить до шлюбу як до Таїнства, не питає, що я можу отримати, а радше запитує: «А що я можу віддати?».
ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО СВОЇМИ СИ/ІАМИ НЕМОЖ/ІИВО ПОБУДУВАТИ ЩАСЛИВОГО ШЛЮБУ. НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ЩО ШЛЮБ — ЦЕ ТАЇНСТВО, І БОГ ТАКОЖ ПРАЦЮЄ НАД ВАШИМ ШЛЮБОМ. ГОСПОДЬ ВІРНИЙ СВОЄМУ СЛО8У, І ВІН ОБОВ’ЯЗКОВО ВИКОНАЄ СВОЮ ЧАСТИНУ ЗАВІТУ. АЛЕ ВІН НЕ ЗМОЖЕ ЦЬОГО ЗРОБИТИ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ, БЕЗ УЧАСТІ ЛЮДИНИ.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
• Прочитайте разом зі своїм чоловіком/дружиною текст подружньої присяги.
Поділіться своїми думками, як цей текст ви сприймали в момент одруження, а як сприймаєте тепер.
• Обговоріть зі своїми дітьми зміст і значення Таїнства Подружжя (діти дуже часто бачать весільні кортежі/церелюнії, використайте цю нагоду, щоб пояснити суть шлюбу).