Акафіст

Святому першомученику Стефану

15 (28) вересня; 2 (15) серпня; 27 грудня (9 січня)

Кондак 1

Вибраний від чисельності учеників Господа і Спаса нашого, як сповнений вірою, Духом Святим і премудрістю, на служіння удовам молитвою і покладенням рук апостольських, явився єси першим в дияконах, і так в цьому чині Господу навіть до смерті мученицької послужив. Так як маєш сміливість перед Господом, від всяких смертоносних нас бід і скорботи звільняй, щоб з любов’ю взивали до тебе: Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Ікос 1

Ангелоподібна твоя чистота, серафимська любов і віра в Господа Вседержителя сотворили тебе, святий Стефане, сосудом вибраним і житлом Духа Святого; ради цього всі віруючі в Господа Ісуса Христа дивуються святому твоєму житію і виголошують тобі з розчуленням так:

Радуйся, істинний ученику Христовий;

радуйся, бо є одних звичаїв з апостолами.

Радуйся, Духом Святим наповнений;

радуйся, благодатними дарами сяючий.

Радуйся, бо більше за все мирське Господа полюбив;

радуйся, бо все прекрасне цього світу заради Господа залишив.

Радуйся, бо Небесну Батьківщину шукав;

радуйся, ангелів співрозмовнику.

Радуйся, добрий воїну Царя Небесного;

радуйся, бо не був зв’язаний торгами житейськими.

Радуйся, істинний Христовий служителю;

радуйся, від юності добрий і вірний рабе Христовий.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 2

Бачив ти архієреїв Анну і Каїфа, Іоанна і Олександра, та інших, які були від роду архієрейського, і на свій нечестивий суд апостолів Христових призвали, і озлоблення їхнє на всіх учеників Господа Христа бачив єси, Стефане; ради цього в серці своєму готовився стопами апостолів йти, і всяке безчестя за Господа приймати, і Йому повіки взивати: Алилуя.

Ікос 2

Розум Богом просвічений маючи, о дивовижний першомученику, світло зрозумів єси, що віра у Господа Христа призиває всіх за ім’я Його безчестя і різні рани від владик і князів світу цього носити, ганьбу на сонмищах і зібраннях терпіти, і так був єси приготовлений всяке ганьблення за Христа з радістю приймати. Заради цього похваляємо тебе, промовляючи:

Радуйся, бо юним і чистим серцем своїм Христа полюбив;

радуйся, Його Єдиного в житті своєму бажав.

Радуйся, бо ангельську непорочність мав;

радуйся, бо до скверни світу цього не прилучився.

Радуйся, в молитві полум’яний;

радуйся, в скорботах терпеливий.

Радуйся, бо за ім’я Христове всяке гоніння прийняти на себе приготовився;

радуйся, бо багатьма скорботами шлях в Царство Небесне собі приготовив.

Радуйся, і нам в скорботах допомагай;

радуйся, від тяжких спокус нас звільняй.

Радуйся, бо перед престолом Господнім перебуваєш;

радуйся, бо молитви за нас грішних Господу приносиш.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 3

Силою з висоти одягнений, подвигом добрим подвизався єси в ім’я Господа, славний воїне Христовий Стефане, готовлячи себе бути мучеником за Христа Спасителя, Йому ж із глибини серця свого завжди взивав ти: Алилуя.

Ікос 3

Маючи багатство Божих дарів, святий Стефане, всіма дарами Господу Христу служити бажав єси, і всіма вірними знаний був як добрий ученик Христа і Його славних апостолів. За це твоє благе зволення ублажаємо тебе так:

Радуйся, добра лоза винограду Христового;

радуйся, силою Христовою воістину плодючим явився.

Радуйся, бо шляхом Господа Христа йти бажав;

радуйся, бо істині Христовій всього себе підкорив.

Радуйся, бо житію Христовому наслідував;

радуйся, слова Христові в серці своєму закарбував.

Радуйся, Духа Святого житло;

радуйся, криниця мудрості Божественна.

Радуйся, бо з утроби твоєї ріки води живої витекли;

радуйся, бо струмені води цієї багатьом для спасіння послужили.

Радуйся, Божественною премудрістю наповнений;

радуйся, бо устами своїми Бога у Святій Тройці прославив.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 4

Буря смути поразила юну Церкву Христову, коли було нарікання еллінів до євреїв, бо зневажені були у повсякденному служінні удови їхні. Ти ж, святий Божий, віруючи мудрості апостолів, старанно взивав до Бога своїми чистими устами: Алилуя.

Ікос 4

Почувши святі апостоли нарікання еллінів, скликали багато учеників, і вирішили: «Не добре нам є, залишивши слово Боже, служити трапезам». Вірні ж, бачивши твою вірність і любов до апостолів святих, однодумно виголосили тобі, святий Стефане, так:

Радуйся, добрий послушнику апостольських віщань;

радуйся, бо любов’ю до апостольської проповіді дух свій окрилив.

Радуйся, бо до всякого слова апостольського старанно прислухався;

радуйся, бо апостолів будівничими Церкви Христової вважав.

Радуйся, устами Христовими апостолів називав;

радуйся, бо таїн Христових будівничими їх бачив.

Радуйся, бо вірував, що вони є свідками Слова і слугами Христовими;

радуйся, бо аж ніяк проти апостольських віщань говорити не насмілювався.

Радуйся, бо проповідував, що в руки апостолів Церква Христова віддана;

радуйся, бо Апостольською її називав.

Радуйся стовпе церковний;

радуйся, краса церковна.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 5

Зірки, що йшли по Божому шляху, святі апостоли, віруючим у Христа промовляли: «Виберіть, браття, сім мужів від вас засвідчених, наповнених Духом Святим і премудрістю, їх же поставимо над службою цією, і ми в молитві і служінні слова перебуватимемо». Це почувши святий Стефан, всім серцем зрадів, і вигукнув премудрому Господу: Алилуя.

Ікос 5

Побачивши віруючого у Христа Стефана – мужа сповненого премудрістю, вірою і Духом Святим, першого його призвали бути достойним служби дияконської перед лицем апостолів відправляти, і виголосили йому так:

Радуйся, добрий співпрацівник духовних апостолів;

радуйся, життя їхнього наслідувачу старанний.

Радуйся, бо і еллінів і євреїв однією і тією ж любов’ю насичував;

радуйся, бо про вдів мудро піклувався.

Радуйся, убогих годувальнику;

радуйся, любові Христової живий проповіднику.

Радуйся, бо по слову Господа всім служити бажав;

радуйся, бо ноги святих омивав.

Радуйся, сірих отець чадолюбивий;

радуйся, голих одіяння.

Радуйся, в печалі утішителю;

радуйся, від несподіваної смерті визволителю.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 6

Проповідником словом і ділом істини Христової явився ти, святий першомученику Стефане, коли святі апостоли помолившись, поклали руки свої на тебе і на вибраних з тобою, і слово Боже росло і дуже примножувалося число учеників в Єрусалимі: багато бо людей прислухалися до віри священників. Ти ж з іншими дияконами радісно взивав Господу Христу: алилуя.

Ікос 6

Засяяло яскравіше сонця слово твоєї проповіді, святий архидияконе Стефане, ти бо, сповнений вірою і силою, творив знамення і великі чудеса серед людей, які тобою пізнавши розіп’ятого Христа, виголошували тобі з розчуленням подячними устами похвали так:

Радуйся, вогненний проповіднику Євангелія Христового;

радуйся, чудес великих дивний вершителю.

Радуйся, юдейського зловір’я викривачу;

радуйся, таїн Божих мудрий тлумачу.

Радуйся, бо Тройці Пресвятій поклонятися навчив;

радуйся, бо Серафимську пісню у славу Святої Тройці в розумі, і в серці, і в устах своїх мав.

Радуйся, Духа Святого світильнику яскравий;

радуйся, бо тоді нових людей благодаті Духа Святого причасниками сотворив.

Радуйся, золотословесний вчителю;

радуйся невтомний проповіднику.

Радуйся, Царства Божого достойний спадкоємцю;

радуйся, бо й нам молитвою твоєю ворота райські відкриваєш.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 7

Бажаючи Христову істину явити всім юдеям, як вибранцям Божим від усієї землі, їм же і слова Божі довірені були, змагався ти, святий апостоле, з мужами від сонму Лібертинського, і Кірінейського, і Олександрійського, і від Килікії і Асії, перемагаючи їх словами Духа і премудрості, виголошував єси джерелу розуму і премудрості, Спасителю світу пісню перемоги: Алилуя.

Ікос 7

Нову благодать і силу в твоїх премудрих словах побачивши, і не в змозі протистояти Христовій істині, великий першомученику, вороги твої підмовили мужів, які казали, що чули від тебе слова огудні на Мойсея і на Бога промовлені. Піднялися проти тебе люди, і старці і книжники, і напавши на тебе, схопили і привели на сонмище своє нечестиве. Ми ж, бачивши тебе на беззаконне судище притягнутого, зі сльозами в похвалу так тобі промовляємо:

Радуйся, безстрашний проповіднику Христової віри;

радуйся, бо весь свій народ до Христа прилучити бажав.

Радуйся, бо всяке хибне вчення в народі ізраїльському викрив;

радуйся, бо тих, хто противився Божій істині до мовчання привів.

Радуйся, бо неправдивих свідків проти тебе викрив;

радуйся, бо волочений на судище, радісно за Христа ганьбу приймав.

Радуйся, бо за Господа Ісуса Христа безчестя перетерпів;

радуйся, бо за ім’я Його пресвяте огуду, і обмову, і всякі злі слова прийняв єси.

Радуйся, мученику Христовий нездоланний;

радуйся, бо ворога нашого спасіння подолав.

Радуйся, мученику за правду Христову,

радуйся, молільнику за тих, хто Істину прийняв.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 8

Дивно було невіруючим у Христа, злоби сатанинської служителям, юного і святого Стефана на сонмищі своєму лукавому бачити: всі бо сидячі в сонмищі побачили лице його, як обличчя ангела. Ми ж віруючи в Господа, Який достойно прославляє святих Своїх, і хвалячи великого апостола і першомученика, ангельським світлом світло осяяного, радісно взиваємо нашому Спасителю пісню: Алилуя.

Ікос 8

Весь любов’ю до Христа Господа палаючи, не злякався єси, першомученику, лукавого сонмища юдейського, слова ж Господа і Спасителя свого пам’ятаючи: «Коли приведуть вас на зборища, і власті, і володарі, не турбуйтеся, що і як відповідати, або що казати; Святий бо Дух навчить вас у той час, що потрібно говорити», безстрашно чекав беззаконного судді злого допиту. Ради цього і ми, споглядаючи на лице твоє, як на обличчя ангела, своїми нечистими устами насмілюємося тобі промовляти:

Радуйся, ангельським сяянням осяяний;

радуйся, бо вогонь Божественної благодаті явно прийняв.

Радуйся, мудрий сповіднику святого Євангелія Христового;

радуйся, провіснику невимовної Божественної благодаті.

Радуйся, бо як тихе ягня був вовкам на з’їдання відданий;

радуйся, на цьому беззаконному судищі безгрішному Агнцю Божому уподібнився.

Радуйся, сяянням обличчя твого всіх сидячих в сонмищі осяяв;

радуйся, озлоблення сердець їхніх явно зрозумів.

Радуйся, мужній раб Христовий;

радуйся, похвала і голова знаменитих мучеників переможців.

Радуйся, міцна надія тих, хто до тебе приходить;

радуйся, несоромне уповання тих, хто за правду гнаний.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 9

Всяке єство ангельське обрадував єси, святий першомученику, коли на лукавий допит первосвященика не тільки промовчав єси, але і Духом Святим ведений, полум’яне сповідання любові твоєї до закону Божественного, у Ветхому Заповіті даному, пояснив єси, пророка Мойсея, закон і храм Єрусалимський хвалячи і всіх вірних навчаючи єдиному в обох заповітах Законодавцю Господу повіки співати: Алилуя.

Ікос 9

Промовців хибно думаючих суєтних передань і злих помислів старців, яким більше ніж закону Божому і Мойсею вірували, посоромив єси, святий апостоле, архидияконе і мученику Христовий Стефане, всі бо в сонмищі ясно зрозуміли неправду тих, хто казав про тебе, що ти ніби огудними словами ганьбив Бога, Мойсея, Закон і храм, – промовив бо в сонмищі слова похвали Божому закону у Ветхому Заповіті даному, і праведникам, які ради Господа в тіні закону і писань подвизалися. Навчаючись тобою шанувати слова Ветхого Заповіту, як воістину слова Божі, і від нечестя юдейського відвертатися, так в похвалу тобі промовляємо:

Радуйся, всіх слів Ветхого Заповіту шанувальнику;

радуйся, бо цей заповіт наставником до Христа мудро показав.

Радуйся, доблесті віри патріархів Авраама, Ісаака і Якова, як рабів Божих послушними показав;

радуйся, скорботи Йосифа і мудрість його в Єгипті прославив.

Радуйся, тяжке і гірке рабство народу твого від фараона в Єгипті живо описав;

радуйся, молитви, труди і скорботи пророка Мойсея для визволення народу ізраїльського достойно звеличив.

Радуйся, пророцтво Мойсея про Господа Христа лукавому сонмищу пояснив;

радуйся, його сходження на гору Синайську і явлення йому Господа прекрасно оповів.

Радуйся, Мойсея послух Господу в створенні скинії добре указав;

радуйся, Ісуса Навина і Давида труди чесно зобразив.

Радуйся, мудрість Соломона оспівав;

радуйся, добрий і послушний рабе Христовий.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 10

Спасіння всім синам Ізраїльським бажаючи, ясно навчав ти, святий першомученику, всіх сидячих в сонмищі, що всі пророки і праведники словом і ділом у Ветхому Заповіті про Христа Господа прорікали і до віри в Христа Спасителя всіх вів єси, щоб і всі ізраїльтяни, і всі люди із глибини серця свого виголосили до Господа, Який заради нас на хресті був розіп’ятий: Алилуя.

Ікос 10

Стіною міцною в сповіданні Христового Євангелія був ти, святий першомученику і архидияконе Стефане. Ради цього і в лукавому сонмищі тоді Христа, як Праведника, лихими юдеями вбитого, безстрашно проповідував єси, і нечестя всіх беззаконних вбивць Господа викрив ти. Такій твоїй великій сміливості дивуючись, всі християнські роди високим голосом хвалять тебе:

Радуйся, беззаконного зібрання юдейського явний викривачу;

радуйся, цьому сонмищу безстрашний проповіднику Господа Христа.

Радуйся, бо кінець шанування храму Єрусалимського явно передрік єси;

радуйся, бо всіх юдеїв, які в Христа не вірують, жорстокосердими назвав єси.

Радуйся, бо в тих невіруючих необрізане серце і необрізані вуха побачив ти;

радуйся, і отців їхніх, і їх самих, що Духу Святому противляться, з гнівом викрив.

Радуйся, їх убивцями пророків назвав;

радуйся, бо самих перших вбивць Господа, Анну і Каїфа, на цьому сонмищі явно викрив єси.

Радуйся, бо увесь синедріон вбивцями і зрадниками Господа сміливо назвав;

радуйся, гріхів людських викривачу.

Радуйся, покаяння проповіднику;

радуйся, братолюбності наставнику.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 11

Пісні хвалебні прийми від убогих сердець і уст наших, дивовижний мученику і апостоле Христовий Стефане, сповнений бо Духом Святим, глянув на небо, і побачив славу Божу і Ісуса, Який стояв по правицю від Отця Свого, і промовив єси: «Ось бачу небеса, що розкрилися, і Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога». Такому видінню і словам твоїм дивуючись, радісно подяку підносимо Господу, Який дає насолоду споглядати на лице Своє святим Своїм: Алилуя.

Ікос 11

Світлоносного вигляду твого, небесного видіння і голосу радісного, шо сповідував славу Господа, Який з небес прийшов для спасіння роду людського, не могли винести викриті тобою юдеї, серцями своїми зі злом сильно розгорілися, зубами своїми скреготали і накинулися одностайно на тебе, і витягнули із сонмища і поза містом поставивши, камінням побили тебе злочестиві. Ми ж, мученику Христовий преславний, з любов’ю проводжаючи тебе на місце твоєї блаженної кончини, прославляємо мужність твою, високим голосом промовляючи:

Радуйся, перший серед мучеників, бо кров’ю своєю віру у Христа розіп’ятого закарбував;

радуйся, своєю кров’ю землю освятив.

Радуйся, бо й самих апостолів подвигом мученицьким попередив;

радуйся, бо за собою тисячі і силу силенну мучеників і мучениць за славне ім’я Христове привів.

Радуйся, бо за Господом Ісусом Христом безстрашно йшов і ганьблення Його славно поніс єси;

радуйся, бо світлом страждань своїх засяяв.

Радуйся, тим же світлом і нам шлях до Христа вірно показуєш;

радуйся, світильнику яскравий, Божим несотвореним світлом осяяний.

Радуйся, темряву невір’я і всякої нечистоти світлом віри твоєї розганяєш;

радуйся, світлих райських осель мешканцю.

Радуйся, потьмареної і сплячої совісті нашої добрий збуднику;

радуйся, бо тобою благочестиво ім’я Христове прославляється.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 12

Благодать Божа воістину перебувала на тобі, славний апостоле і першомученику Христовий Стефане, хресну бо смерть на Голгофі Спаса Господа згадуючи, Який в руки Отця Свого дух Свій віддав, камінням від рук беззаконних будучи битим, молився і промовляв єси: «Господи Ісусе, прийми дух мій». Молитву ж Спасителя про розпинателів своїх в серці своєму несучи, схилив коліна і виголосив високим голосом: «Господи, не вважай їм це за гріх». І з цією молитвою славне земне поприще своє закінчив. Ми ж, хвалячи таке світле твоє успіння, Господу Богу, Який дав тобі благодать Сину Божому в кончині твоїй уподібнитися, із глибини душі виголошуємо: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи славне житіє твоє, хвалячи апостольські труди твої, зворушено згадуючи блаженну в Христі кончину твою, доблесний першомученику Христовий і архидияконе Стефане, молимо тебе: дух непохитної віри правої випроси нам від Господа і Спаса нашого, серце чисте і скрушене нехай буде завжди в нас, апостольську ревність в проповіді Євангелія запали в нас, щоб так були готові всякі скорботи за Найсолодшого Ісуса терпіти, і тебе, славного першомученика, хвалити так:

Радуйся, великий Христовий апостоле;

радуйся, пастирям Церкви Христової світлий образу.

Радуйся, вірний Христовий свідку;

радуйся, слави Божої полум’яний ревнителю.

Радуйся, добрий удів годувальнику;

радуйся, лицемірності нещадний викорінювачу.

Радуйся, істини Христової міцний сповіднику;

радуйся, в тяжких кривдах наш твердий заступнику.

Радуйся, бо Господу Христу всього себе посвятив;

радуйся в кончині твоїй всією душею учеником Христовим явився;

радуйся, страстотерпцю незлобний.

Радуйся, убивцям твоїм милості Божої і прощення дивовижний посереднику.

Радуйся, апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане.

Кондак 13

О великий апостоле Христовий, першомученику і архидияконе Стефане! Прийми це мале, в похвалу тобі складене, моління наше і, як великий ученик Найсолодшого Сина Людського, Спасителя нашого, святими твоїми молитвами допоможи і нам добрими учениками Господа бути, щоб про Його вічну славу думаючи, від усякого зла і в цьому, і в майбутньому житті уникнули, і щоб завжди пісню похвали Йому співали: Алилуя.

Цей кондак читається тричі. Потім знову читається 1-й ікос: Ангелоподібна твоя чистота… і 1-й кондак:   Вибраний від чисельності учеників …

Молитва

О, великий першомученику Христовий, апостоле і архидияконе Стефане! Тобі, як вірному Христовому наслідувачу, приносимо ми грішні свої недостойні молитви, твоєму милостивому заступництву за нас перед престолом Божим тепло віруючи. Ти, ще при земному житті, печать Господа Ісуса Христа завжди в собі мав, не тільки своєю доброчинністю, знаменнями і чудесами, щедро тобою звершеними, це показував, але явно на сяючому твоєму лиці, як лице ангела, печать благодаті Божої носив. Славу Божу і Найсолодшого Ісуса, Який стояв по правицю Бога, своїми тілесними очима побачив, Духом Святим осяяний. Ще печать Божества, яка в тобі перебувала, явно показав ти всій вселенній, коли в смертний мученицький твій час не тільки за всіх людей, але і за ворогів старанно молився, молитву Сина Божого на Хресті згадуючи. Цю печать Божества в собі багато несеш, і тих, хто в скорботі приходить до тебе бачиш, і до престолу Божого молитву за них старанно приносиш. Подай і нам, Боговидцю преславний, Христа Спасителя нашого всім серцем полюбити, волю Його від всієї душі виконувати, в ім’я Христове всі скорботи з терпінням переносити, і не тільки за рідних, але і за всіх людей, і за ворогів своїх старанно молитися, щоб і наші гріхи покрив Господь твоїми теплими молитвами, найбільше же благодаттю і людинолюбством і милосердям Своїм; бо ж Йому належить всяка слава, честь і поклоніння Отцю і Сину і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тропар, глас 4-й

Царським вінцем твоя голова увінчалася через страждання, які перетерпів заради Христа Бога, серед мучеників перший страждальцю Стефане, ти бо, юдейську викрив безумність, бачив свого Спаса по правицю від Отця; Його моли за душі наші.

Кондак, глас 6-й

Перший посіяний ти на землі Небесним працівником, хвальний Стефане, першим на землі за Христа кров пролив, блаженний, першим від Нього перемоги вінцем увінчався на Небесах, страждальців начало, увінчаний, серед мучеників перший страждальцю.

Діяння Апостолів 6, 8–15; 7, 1–5; 47-60.

8. В тих днях Стефан, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців і з Кілікії та з Азії, і сперечалися із Стефаном, 10. але не могли встоятися супроти мудрости й духа, яким говорив. 11. Тоді вони підмовили людей, щоб сказали:

– Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.

12. І підбурили народ, старших та книжників, і, напавши, схопили і привели його в синедріон. 13. Там вони поставили свідків, що говорили:

– Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та закону. 14. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце і змінить звичаї, які Мойсей був дав нам.

15. І коли всі, що сиділи в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його лице, немов лице ангела.

1. Первосвященик спитав:

– Чи воно справді так?

2. Він відповів:

– Мужі брати й отці, слухайте. Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселився у Харані, 3. і сказав до нього: вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку я тобі покажу. 4. Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідти, як умер його батько, переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5. І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.

47. Соломон збудував йому дім. 48. Та не в рукотворених храмах живе Всевишній, як пророк говорить:

49. Небо – престол мій, земля ж – підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку?

50. Хіба то не моя рука все те створила? 51. Ви, тугошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому. Які батьки ваші, такі й ви. 52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53. ви, що одержали закон за велінням ангелів, але не зберігали його.

54. Почувши це, вони розлютилися у своїм серці й заскреготали зубами на нього. 55. А він, повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56. і мовив:

– Ось бачу відкрите небо й Сина чоловічого, що стоїть по правиці Бога.

57. Вони ж закричали сильним голосом і, затуливши вуха, кинулись на нього разом, 58. вивели за місто, і стали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах юнака, що звався Савло. 59. І каменували Стефана, який взивав, кажучи: «Господи Ісусе, прийми духа мого.»

60. І впавши на коліна, крикнув сильним голосом: « Господи, не візьми їм цього за гріх». І промовивши це, заснув смертю. А Савло схвалював його вбивство.

Життєпис Святого

Святий Стефан походив із євреїв, які жили за границею, тобто поза Святою Землею. Такі євреї називалися елліністами, так як в них відчувався вплив грецької культури, яка домінувала в Римській імперії. Після зішестя Святого Духа на апостолів Церква стала швидко рости, і виникла необхідність піклуватися про сиріт, удів і взагалі про бідних, прийнявши Хрещення. Апостоли запропонували християнам виділити сім достойних мужів для опіки нужденних. Посвятивши цих сім чоловіків в диякони (що означає помічники, служителі), апостоли зробили їх своїми ближніми помічниками. Серед дияконів вирізнявся своєю міцною вірою і даром слова молодий Стефан, названий архідияконом, тобто першим дияконом. Невдовзі диякони, окрім допомоги бідним, стали приймати найближчу участь в молитвах і богослужіннях.

Стефан проповідував в Єрусалимі слово Боже, зміцнюючи істинність своїх слів знаменнями і чудесами. Успіх його був дуже великий, і це збудило проти нього ненависть ревнителів закону Мойсея – фарисеїв. Вони схватили його і повели в синедріон – вище судище у євреїв. Тут фарисеї представили неправдивих свідків, які стверджували, що він в своїх проповідях зневажає Бога і пророка Мойсея. В своє оправдання святий Стефан виклав перед синедріоном історію єврейського народу, показуючи на яскравих прикладах, як євреї завжди противилися Богу і убивали посланих Ним пророків. Члени синедріону слухаючи його, все більше розпалювалися гнівом.

В цей час Стефан побачив, як над ним розкрилося Небо, і він вигукнув: «Ось бачу небеса, що розкрилися, і Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога». (Діян. 7. 56). Почувши це, члени синедріону прийшли у велику ярість. Закриваючи свої вуха, вони накинулися на Стефана і поволокли його за місто. Тут, як закон велить, свідки, які перші звинуватили Стефана, першими стали побивати його камінням. При цьому був присутній юнак, іменем Савл, якому було доручено стерегти одяг тих, хто побивав камінням. Він схвалював убивання Стефана. Падаючи під градом каміння, Стефан вигукнув: «Господи Ісусе! Не вважай їм це за гріх і прийми дух мій». Подію цю і промову Стефана в синедріоні описав євангеліст Лука в книзі Діяння апостолів, глави 6-8.

Так архідиякон Стефан став першим мучеником за Христа, тобто в 34 році після Різдва Христового. Після цього почалося в Єрусалимі переслідування християн, від якого вони змушені були тікати в різні частини Святої Землі і в сусідні країни. Так християнська віра стала поширюватися в різних частинах Римської імперії. Кров першомученика Стефана не пролилася даремно. Невдовзі Савло, який схвалював це вбивство, увірував, хрестився і став знаменитим Павлом – одним із самих успішних проповідників Євангелія. Через багато років потому Павло, відвідав Єрусалим, був також схвачений розлюченим натовпом юдеїв, які хотіли побити його камінням. У своїй бесіді з ними він згадав про невинну смерть Стефана і про свою участь в ній (Діян. 22).