Тема 10: ТАЇНСТВО ЄВХАРИСТІЇ

«Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я—в ньому»(Йо. 6,56).
Що означає для вас перебувати в Боз і що Бог перебуває у нас?

ЩОДЕННО БЕЗПОСЕРЕДНЬО СПІЛКУВАТИСЯ З БОГОМ, ПОСТІЙНО ПЕРЕБУВАТИ ПІД ЙОГО ОПІКОЮ І ВІДЧУВАТИ її, ЩОМИТІ МИЛУВАТИСЯ КРАСОЮ СВІТУ, ЯКИЙ ВІН СОТВОРИВ, МАТИ ПОРУЧ СОБІ ПОДІБНЕ ТВОРІННЯ ЙОГО РУК І ВІДЧУВАТИ ПОВНУ ЄДНІСТЬ З НИМ, УСВІДОМЛЮВАТИ СВОЮ МІСІЮ У НОВОСТВОРЕНОМУ НИМ СВІТІ Й РЕА/ІІЗОВУВАТИ ЇЇ, ВРЕШТІ ВІДЧУВАТИ СЕБЕ НИМ ЛЮБЛЕНИМ, ЙОМУ ПОТРІБНИМ, ЙОГО СИЛОЮ СПРОМОЖНИМ І З НИМ ВІЛЬНИМ — МАБУТЬ, ТУТ НЕ ПЕРЕДАНА НАВІТЬ ДЕЩИЦЯ, ТИХ ВІДЧУТТІВ, ЩО МАВ АДАМ, ЩОДЕННО СПІЛКУЮЧИСЬ ІЗ БОГОМ.
Можливість вільного вибору мати живі стосунки із Всевишнім була чи не найяскравішим виявом Його Любові до Адама і Його ставлення до людини. Саме
цим і скористався диявол, вносячи роздор між ними, руйнуючи цю єдність. Обосічний меч диявольської брехні та людської гордині став вдалим інструментом поділу.
Від моменту вигнання людини з Раю Бог почав втілювати план її повернення до себе (Бут. 3; 15). Старий Завіт, на прикладі різноманітних постатей царів, пророків, жінок, дітей, праведників та грішників, цілих народів, пронизаний повідомленнями до людини про те, що з Богом їй добре, а без Нього її життя — суцільна проблема.
Тепер у вас може виникнути запитання: Як це пов’язано з Євхаристією?
ЗНАЧЕННЯ ЄВХАРИСТІЇ
Якими були ваші перші уявлення про Євхаристію?
Як ці уявлення змінювалися з часом?
Причастя-вдячність
«Євхаристія» — із грецької’ «єихосршті’а» — перекладають як «подяка». У Святому Причасті Христос дарує нам самого Себе, Своє Тіло І Кров на поживу для зростання в новому житті. (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», $ 432).
Поділіться, як ви ставитесь до Святого Причастя протягом року, і коли ви Його приймаєте, і коли вирішуєте уникнути.
Причастя-належність Слово «причастя» — означає процес долучення частинки до чогось цілого. Місце цієї частинки чітко визначене. Частинка немов вже колись там була, і причастя — це власне її повернення на своє місце. Окрім того, ця частинка необхідна в побудові Цілого й має свою роль і відповідальність. «Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу, отак і ми: численні — одне в Христі тіло, кожен один одному член» (Рим. 12,4~5)-
Подумайте і поділіться своїми думками щодо себе, як невід’ємної частинки в побудові Христової Церкви і своєї ролі у Ній.
53

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЄВХАРИСТІЇ
Корисно подивитися на історичний розвиток стосунків людини І Бога в контексті Причастя. Сьогодні в нашому суспільстві наявність їжі видається чимось буденним.
Зазвичай перед нами не постає питання -Чи маю я що їсти*», а -Що саме я маю їсти?». Насправді так нині є не всюди і, тим паче, так не було в минулому. Ще сотню-дйі років тому більшість людей змушена була важко працювати, щоб заробити їжу на один день. Саме тому • ті часи наявність хліба на столі в людей не асоціювавлась із «додатковою стравою в меню-», а була реальною можливістю жити.
Подумайте й обговоріть, чи були у вашому духовному житті схожі -запитання» до Бога.
Чудо з хлібами описане у всіх Євангеліях, так само, як розп’яття І Воскресіння куса (Мт. 14. 3-й. МР- 6,32-45-Лк- 9. ‘0-»7. Йо. 6.1-15). що ще раз наголошує на неординарності цієї події. Після нього кількість Христових послідовників дуже зросла.
Це й не дивно, тільки уявіть, що з’явився цар (влада), який:
• спроможний вирішити питання щоденного виживання;
• при цьому, їжа — дармова, зусиль докладати не треба;
• відповідає пророцтвам про Месію, що визволить ізраїльський народ. Іншими словами — саме з таким царем люди уявляли справжнє життя, але… Він відмовляється від трону (Йо. 6, і$). Бо, на щастя, Бог краще за нас знає наші справжні потреби.
Ще один момент, який варто взяти до уваги, — час цього чуда. Адже воно відбулось напередодні Опрісноків, свята визволення єврейського народу з єгипетської
неволі.
Кров на одвірках, як засіб порятунку від смерті; зіслана манна небесна, як засіб життя І символ неймовірних стосунків єврейського народу з Богом; у пустелі, де більше нема на кого надіятися.
Після того, як люди отримали хліба більше, ніж змогли з’істи, Христос зробив ще кращу пропозицію — він запропонував Хліб, з’ївши який, людина більше не буде голодувати (Йо 6, 35). Пропозиція була б надпривабливою для людей, які його слу хали, проте їх збентежила фраза «Я хліб життя!» (Йо. 6,35; 6.48; 6,51)- Саме так у цій розмові Христос тричі заявляє, що Він дуже потрібний для справжнього життя, бо Він — Хліб життя, що зійшов із Неба. Цікаво, що юдеїв обурило те, що Він зійшов із Неба більше ніж те, що Він — хліб (Йо. 6, 40- Р*4 У тому, що під час святкування Опрісноків євреї вживають хліб — з кусні маци — що є символами Авраама — Батька, ісаака — сина і Якова — Ізраіля — як символу Божого народу. Тому символ хліба для них не був аж таким дивним. Але що їх по-справжньому зачепило, що Христос зазіхає на місце Бога.
Далі кожна наступна фраза Христа в діалозі довершувала переворот у свідомості віруючого юдея щодо його стосунків з Богом. До Його тіла додається кров І все це потрібно споживати. «Хто споживає тіло моє і кров мою п’є той у мені перебуває, а я — в ньому» (Йо. 6,56).
Прочитайте діалог Йо. 6,4в~5в. Спробуйте знайти в тексті вірші, які підтверджують нижче подані тези щодо вас:
• Я потребую їсти і пити, але ще більше потребую Бога;
• Я Його потребую щодня;
• Якщо я живу без Бога, отже, я голодний І помру;
• Христос —БОГ
• Я можу бути з Богом, тільки з’єднавшись із Христом.
Євреї вже жили підготуванням до свята. Символи хліба І вина для них чітко асоціювалися саме з цим святом — святом Свободи. Кров була знаком визволення від
смерті, але порядному юдееві пити її було заборонено.
Іншими словами, замість маци, вина, гірких трав — тих страв, що споживали під час Опрісноків і що символізували визволення з Єгипту — Христос пропонує їсти і пити себе, щоб кожен, хто це робитиме, визволився з гріха.
Ісус збирає апостолів на вечерю і проголошує новий Завіт. Закликає їсти Його тіло і пити Його кров, таким чином даруючи себе і залишаючи себе.
Прочитайте уривок з Євангелія від Луки (ці вірш/ перекликаються з Євангеліями від Мате» та Марка (Мр. Т4,22-24, Мт, 26,26-28):
•і, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається”» (Лк. 22,19-20).
Прочитайте уривок із Катехизму «Христос — наша Пасха», § 434:
«На Тайній Вечері Ісус Христос явив незбагненне таїнство Свого Тіла: у воплоченні Він прийняв тіло від Діви Марії, у Євхаристії подає його Своїм учням для споживання, щоб у Церкві Тілом Його стало все людство й усе творіння. Святий Йоам Золотоустий пояснює Христовий дар на Тайній Вечері, мов переповідаючи Христові слова: «Я (Христос) захотів бути вашим братом; ради вас я причастився [вашої] тіла й крові, і це тіло і кров, через які я став одним Із вас я знову подаю вам-.
Які думки та асоціації у вас виникають, коли ви прочитаєте ці слова як персональне звернення Христа до вас?
Продовження Тайної Вечері ми маємо щоразу, коли беремо участь у Святій Літургії І чуємо знову цей заклик Христа:-Прийміть їжте…», «Пийте з неї всі…».
«Як на Тайній Вечері Христос причащав апостолів своїм Тілом і Кров’ю, так на Літургії Він причащає нас «Коли бачиш, що священик подає тобі Святі Дари, то
думай, що робить це не священик, а сам Христос простягає до тебе руки» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», 1435).
ПРИЧАСТЯ У МОЄМУ ЖИТТІ
«Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я — в ньому. Як мене Отець живий послав і я Отцем живу, так і той, хто споживатиме мене жи-
тиме мною» (Йо. 6,56-57).
Поміркуйте над цими словами Христа щодо повернення людини до Бога після її відлучення. Спробуйте проаналізувати їх у контексті свого досвіду возз’єднай-
ня з Богом,
Поділіться, що для вас означає «прийняти Причастя» І чому це є виявом віри.
В духовному вимірі, якого ми не бачимо, але можемо осягнути лише очима віри (Йо. 6, 63) І відбувається перетворення хліба і вина на Тіло і Кров, що оживляють
у нас духовну людину, дають життя у пустелі гріха.
Причащаючись Тілом і Кров’ю Ісуса Христа, ми:
• повертаємося під Божу опіку, яку свого часу втратив Адам у Раю, і відновлюємо свої стосунки з Богом. «Перший чоловік Адам став душею живою,
а останній Адам духом животворнім*» (і Кор. 15,45).’
• стаємо співтворцями Його містичного Тіла, у якому кожен член має своє призначення. «Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу, отак і ми; численні — одне в Христі тіло, кожен один одному член» (Рим. 12,4-5);
• виявляємо фізичною дією готовність жертвувати своє життя заради ближнього, як це робив Христос заради нас.
Іноді може виникати думка, що я недостойний приступати до Причастя на кожній Літургії. Проте прочитайте наступний уривок із Катехизму й подумайте над ним:
«Святе Причастя увінчує участь християнина в Божественній Літургії. “Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете Його Кров, не матимете життя в собі” (Йо- 6, 53). Святі Отці наголошували на необхідності причащатися на Літургії: “Скажи мені, якщо хтось, запрошений на бенкет, умив би собі руки й сів до столу, І, хоч усе приготоване, не брав би в ньому участі, то чи не образив би того, хто його запросив? Чи не краще, щоб він взагалі не приходив?”. Для християнина сповнювати заповідь Божу “Пам’ятай день святий святкувати” означає
брати участь у Святій Літургії в неділі та свята. Задля духовного зростання Церква заохочує християнина якомога частіше приступати до Святого Причастя» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха», § 445).
Поділіться своїми думками з групою.
ПРИЧАСТЯ І НАЙБЛИЖЧІ ЛЮДИ
Сім’я — найближчі люди, які мають відчувати моє сопричастя з Богом.
Обдумайте й поділіться, як Причастя впливає на ваше сімейне життя.
Як у своїй сім’ї ми можемо дякувати Богові за наше повернення до Нього.
ПІДСУМОК
• Ісус Христос дарує себе тим, хто вірить у Нього.
• Євхаристія — вдячність спільноти вірних Йому за такий дар.
• Євхаристія—Тіло і Кров Бога, які воскрешають і живлять нашу духовну людину.
• Як наслідок, ми з’єднуємося з Богом і одне з одним у Бозі, стаючи частиною Його містичного тіла.
• Сім’я — найменша спільнота, як складова містичного Тіла Христового – Церкви.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
” Обговоріть зі своїм чоловіком/дружиною значення Святого Причастя для вас особисто І як воно еволюціонувало з віком і християнським досвідом.
• Запитайте у своїх дітей, що вони знають про Євхаристію. Поділіться з ними Інформацією, яку ви почули на зустрічі.