Похорон в Італії: що робити?

Важливо наперед приготуватись до завершення нашого земського життя, бо уникнути цього все рівно не зможемо. Кожен, хто прийшов у цей світ, має цей світ залишити. Але як ми залишимо цей світ? Що буде потім?
Якщо не ми, то хтось має про це подумати, але вже без нас.
Потрібно приготувати себе і допомогти іншим до цієї важливої події нашого життя. Відійти треба з миром, щоб з миром залишити цей світ і з миром зустріти Бога!

Приготовляємось душею і тілом. Без страху і паніки, але мирно і з ясністю.

Насправді наше приготування до упокоєння і воскресіння триває ціле життя. Коли ми йдемо на спочинок, ми на кілька годин залишаємо цей світ і потім прокидаємось, щоб знову повернутись до життя. Прийде час, коли ми маємо заснути сном довшим, щоб потім прокинутись для вічного життя.

Тому чиста совість – це запевнення нашого душевного миру. Єдність із Богом, пережиття Його присутності – це ясність нашої долі у вічності. Бо, хто поєднався з Богом тут за земського життя, той має певність, що ця єдність продовжиться у Небесному Царстві.
Як зрозуміти, що ти готовий до смерті?
Якщо ти зможеш прожити день так, щоб бути готовим все залишити, тоді це означає, що ти вільний від всього земського. А тепер чи ти готовий, щоб прийняти небесне?
Присутність священика – це духовна підтримка для людина, яка має пройти не сама цей шлях життя, особливо в останньому його етапі. Священик може молитись за здоровʼя і про полегшення терпінь, уділить Святі Таїнства Єлеопомазання, Святої Сповіді і святого Причастя.
Дуже схвалюється заповіт.  Заповіт – це останнє слово настанови і прощання, це вияв останнього побажання на цій землі, це те, що буде зачитано тоді, коли буде можливості сказати голосом. Це твоє слово може бути озвучене після твого переставлення і залишить про тебе добрий спогад.

Коли прийде цей день, що тоді робити?