Українські Спільноти центральної Лігурії Comunita` ucraine della Liguria centrale

Єпископ Семенюк у Савоні – Приїзд владики. Радість, хвилювання, надії 2007

11 листопада, в неділю, ми – українська громада м. Савона мали велику честь від Бога прийняти високоповажного гостя з України – Єпарха міста Тернополя
О, Боже Великий, з високого неба Дай сили всім людям любов зберегти, Бо ти лиш один знаєш як треба Чесно і вірно тим шляхом іти. З самого ранку ми були приємно збуджені, чекаючи на цю зустріч. Підготовляли Божий храм св. Івана Хрестителя, який ще також називають Сан. Доменіко. Храм прикрасили в українському стилі, як у нас вдома. Дуже багато вишивок, рушників, серветок, а навіть до цього дня вишили і виготовили хоругви. Також приготували два стенди: “Comunit? Ucraina”. У них ми висвітлили нашу повсякденну працю, святкові дні, екскурсії, подорожі, зустрічі. Була також група, що клопоталась про солодкі гостинці для всіх прихожан – італійців та українців. О 16.30 прибув владика Василій. За українським звичаєм на вишитому рушнику з хлібом і сіллю, в українському убранні ми зустрічали його. Сказали йому, що тут, в далекій чужій країні Італії, в маленькому містечку Савона, безмежно раді зустрічати його. Що ця зустріч була невипадковою, на це була Божа воля і ось здійснився задум Господній. Ми мали можливість побачити, почути владику. А найосновніше чекали його благословення. Бо яке це велике щастя дочекатися благословення посланого нам Господом єпископа з рідного куточка землі. Тож віримо, що всі небесні ангели ввійшли в Божий храм разом з ним. Двері церкви відкрились. Отець Віталій з італійськими священиками віталися з єпископом. Хор виконував пісню. Італійські священики з великою повагою і почестями ставились до владики. Він був приємно вражений, веселий. Відчувалась його доброта, спокійна українська душа, вкладена в проповідь. Наголошував нам, щоб тут, на чужині, ми любили один одного, допомагали один одному, словом, щоб до кінця залишились хорошими людьми, якими Бог хоче бачити нас. Під час Літургії ми неодноразово отримували – благословення. Свята Літургія правилась двома мовами українською й італійською. По закінченні Служби Божої владика благословив кожного зокрема. Подякував о.Віталію і всім італійським священикам. Подякував хору за їхнє старання і особливо відмітив пані Любу, її поміч усім нам. Ми також признались йому, що для нас сьогодні особлива радісна днина, радісна мить з нагоди приїзду самого єпископа. Наші душі переповнені радістю, щастям, натхненням, великим духовним піднесенням. Адже ми відчуваємо присутність самого Всевишнього у храмі , у наших душах. Дуже дякували Богу за ті ласки і благодаті, які він зсилав на нас під час Літургії і за ласки, що одержали під час благословення владики. Ми подякували єпископу за всі його труди, за подолану ним далеку дорогу, за те, що цікавиться нами, нашим життям. А особливо за те, що так усердно молиться за всіх нас і наших рідних, яких ми так рідко бачимо, і перепрошує самого Царя Вселенної за наші гріхи, за наші недосконалості. Потім подякували всім священикам, а особливо нашому пастирю о. Віталію, який нам досконало роз’яснює закони Божі і сам служить живим правдивим прикладом втілення їх в життя. Ми дякували за цей тріумф, який відчували. Бо це все завдяки його величезній і наполегливій праці, в яку він вклав всі свої недоспані ночі. За його щирі молитви, за його неустанну боротьбу за очищення кожної душі. Отець Віталій не лише провадив всі ці роки у молитві з нами. Він цікавився, вболівав за наше життя, урізноманітнював його, проводячи різні поїздки, паломництва по святих місцях Італії, Франції. Ознайомлював нас з культурою, традиціями, звичаями чужих нам народів, щоб легше працювалося. У цьому жорстокому світі у вихорі життя ми падаємо під своїми життєвими тягарями не кожного дня, а кожної години. А він старається нас підняти і кожному зокрема вказати на те світло, до якого ми повинні прямувати. Старається донести справжню суть перебування людини на землі. Він належним чином виконує свою почесну місію, роблячи нас щасливими. Ми дуже просимо у Бога сили, здоров’я, щастя, благополуччя для нього, його сім’ї, рідних. По закінченні Літургії наші дівчата пригостили всіх людей, які були в церкві, солодощами, напоями. І одухотворені, окрилені новими надіями на добро і любов, повернулися на свої робочі місця. Наступного дня, в понеділок, єпископ відвідав місцеве чудотворне містечко Богородиці Милосердної. Там разом із ректором семінарії Дон Пiеро та семінаристами молилися за Боже благословення для нашого та італійського народів. Владика відвідав церкву, де ми молимось. Він як добрий пастир, молив із нами Акафіст і як добрий батько, повчав нас духовного життя. Ми йому представили діяльність, історію нашої громади і по закінченні, попросили поблагословити хоругви. Після благословення хоругв, було також і благословення для нас. Єпископ було побачив центр «Міґрантес», де наші люди навчаються мови, де також семінаристи із Тернополя проходять курси італійської мови. Ось так відбувся перший пасторальний візит владики Василія Семенюка, ось так уперше український єпископ своїми очима побачив частину реальності нашої заробітчанської долі. Ось так і ми вперше удостоїлись уваги наслідника апостолів отримати з його рук благословення. Дякуємо Богу, що ми в єдності. Спасибі всім, хто приручився до святкування приїзду владики. Марія Дейнега.