• Духовні науки від сестри Стефані Блиха

    У Генуї кожного четверга проходять зустрічі з сестрою-монахинею Василіянського чину Стефанією Бичовою на тему Покликання до духовного стану.

    1.Що це монаше життя.

    2. Як повстало і розвивалося.

    3. Як практикується.

    4.Які можливості і форми посвячення.

    1. Монаше життя:     – бажання жити  в тісних стосунках з Богом,

    – наслідування Ісуса Христа, чистого, убогого, послушного,  це життя в Христі.

    – вірність  хрестній обітниці.

    – Божий поклик на який людина відповідає своїм „так”

    – незаслужeна Бога благодать

    – дорога покаяння

    Ціль монашого життя – спасіння душі, через духовний подвиг та служіння.

    Покликиння відчувається в серці і пізнавається  через знаки та обставини.

    2. Як повстало і розвивалося:

    Біблія: невміщає монаші правила, натомість Старий Завіт є його предобразом (Назореї, Квуран, Йоан Хреститель).

    Новий Завіт Ісус Христос  апостоли  діви та вдови в Діяннях апостолських.

    Переслідування християн: ідеал християнини – мученицьтво.

    Свобода Церкви – починає секуляризація, як наслідок початок самітнього життя в пустині, пізніше воно дозріває до спільного життя – св. Пахомій, св. Васілій Великий. Східнє монашество зберігло їхню традицію по сьогодні.

    Монашу традицію зберігають і західні чини: напр.  венедиктини, францисани, домінікани. Дальші численні згромадження повстали і повстають,  як виклик  часу. Вони звичайно мають свою харизму, тобто спеціялізацію (школи, лікарні, молодь). Пізніше були основані інститути та рухи.

    В УГКЦ є різні чини, та конґреґації досить численні.

    3. Богу посвячені особи живуть за правилами в призначених домах – монастирях, які очолюють настоятелі. Дім підлягає вищим настоятелям або єпископам.  Денний порядок монастиря вміщає молитву, різні духовні практики і працю. Члени монастиря формуються духовно та професійно і обов’язково повинні мати документи, які вимагає дана держава де працюють. Кожна спільнота повинна себе утримувати.

    Кожний член монастиря повинний перейти формацію: кандидатуру, новіціят, час перших обітів та довічних обітів. Обіт, це приречення, що дана особа буде жити в чистоті, убожестві та послуху на означений час або довічно.

    4.Які можливості і форми посвячення.

    Хто відчуває бажання посвятитися повинен сповняти певні вимоги:

    – посвячення в молодому віці: в монастирі, інституті або членство в рухах

    – посвячення в старшому потрібно спеціяльне позволення, хто жиє в супружестві (позволення другої особи, або посвячуються обоє)

    – посвячення вдовиці

    – посвячення цілої сімї – рухи

    Як робити рішення

    1. Відчуття, перевірити, чи то що я відчуваю приносить мені спокій в процесі розпізнання і після рішення
    2. Перевірити, чи то, що я відчуваю є реальне
    3. Чи воно є краще від доброго, або може роблю вибір між меншим і більшим злом
    4. Чи я це зможу
    5. Чи дана річ в згоді з Божими заповідями, церковними приписами
    6. Чи мене приймуть до монастиря, або лишуся з бажанням

     

    Монаше життя має свою вартість і сьогодні, хоч воно перживає велику кризу. Церква без монашого життя небула б сама собою. Тому всі повинні дбати про розквіт м.ж молитвою, заохоченням, матеріяльною підтримкою. Бо для всіх сказано: „Хто відречеться дістане в сотеро і життя вічне”.