• Панахида за упокій померлих католицької, православної, протестантської церкви, які віддали своє життя як мученики

    dsc05093_384_x_512.jpgУ вівторок 18 березня 2008 року спільнотою Св.Егідія (м. Генуя) в церкві Annunziata проведена панахида за упокій померлих католицької, православної, протестантської церкви, які віддали своє життя як мученики.
    Зачитувались поіменно прізвища тих, які загинули минулого року виконуючи свою місіонерську діяльність в країнах Сходу, Азії, Африки, Європи. В цей час дівчата в пам’ять за померлих запалювали маленькі свічки від великої свічки, котра горіла біля ікони Нових Мучеників. Запалені свічки несли і ставили на вівтар перед іконою Страждального Ісуса, яка потопала в зелених оливкових гілках. Також представники країн різних континентів несли хрест, який ставився біля ікони Нових Мучеників. Хрест проносили через цілу церкву під спів хору. Минулого року представником Європи була Румунія, цього року така честь випала нам – Україні. Ми несли старовинний залізний хрест, чудом врятований із розбомбленої і зруйнованої вщент церкви у Косово.
    Ідея проведення таких поминальних панахид належить папі римському Павлу ІІ. Для цього в Римі було спеціально відведено одну із стародавніх церков, в якій і помістили оригінал ікони, а копію подарували Генуї – спільнота Sant’egilio з Риму.
    Від себе хочу додати, що ікона викликала в мене різні почуття. Це було розчулення доdsc05106_512_x_384.jpg сліз, захоплення і здивування. Подив викликало те, наскільки влучно зображена історія переслідування і гоніння віруючих колишнього Радянського Союзу. Бачимо поїзд з забитими навхрест дошками замість вікон, який везе людей в Сибір табори ГУЛАГу, в полосатій формі арештованого, який дивиться через грати. Зображено також червоноармійця з киркою в руках, який валить церкву. Ікона задумана так, що воєдино зливається вся історія мучеників цілого світу. Кожна частина зображення відображає історію того чи іншого народу земної кулі.
    Ікона Нових Мучеників об’єднує всіх у єдиній вірі до Господа. Це настільки вражає, що цю єдність відчуваємо і ми – живі і присутні на цій панахиді з тими, хто віддав своє життя за нашу спільну віру.

    Люда Конопко,
    м. Генуя