Українські Спільноти центральної Лігурії Comunita` ucraine della Liguria centrale

І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь… Про наш “Борщ”

Аллі пощастило: недавно знайшла роботу і працює з великим задоволенням. Її сеньйора в Мілані, де проживає, не затримується, бо любить подорожувати. Нові міста, нові знайомства. А недавно побували у Генуї. Тут сеньйора має будинок біля моря. Гуляють вони якось чудовим парком, що в районі Нерві. Сеньйора зупинилась поговорити із давньою знайомою, а Алла дуже зраділа, бо зустріла свою землячку. Порозмовляли на різні теми, потім Алла запитала, де тут поблизу можна купити буряка, бо дуже борщу їй захотілось.
Ой, що ти, Алло, я давно забула про таку бурду, як борщ.
Для Алли це був удар нижче пояса. Вона відчула велику образу, але промовчала. Це раніше Алла вибухнула б від обурення. Але тепер, коли вона досягла миру і спокою в серці, розумно перевела розмову на щось інше. А через якийсь час запросила Марину не просто на борщ, а ще й з пампушками. Здивуванню не було меж. Від задоволення Марина аж очі заплющила. Вона ніколи не їла такої смачної страви, бо виросла в дитячому будинку. А ще як дізналась, що складниками борщу є овочі всіх кольорів, то дуже здивувалась, адже борщ червоний. Так. Бо основним інгредієнтом є буряк. Його легше недооцінити, ніж переоцінити. Дуже багате джерело калію, солей марганцю, органічних кислот, лугів… Поліпшує роботу печінки і нирок, перешкоджає авітамінозу. Знижує тиск, загострює пам’ять, попереджує склероз. Виводить солі важких металів. Регулює жировий обмін, сприяє кровотворенню і попереджує ракові пухлини. А ще у буряку багато пектинів, які видаляють з організму отрути і канцерогени. Ось чому буряк називають природним імуностимулятором. Буряк довго зберігається без консервації ( що свідчить про його антигнилісні властивості, які на користь нашому кишечнику). Цей чудовий овоч містить в собі солі кальцію і кобальту.
Виходить, наш борщ – ще чудові ліки на тарілці. Але готувати його треба з любов’ю. Розумні наші предки, що залишили нам у спадок таку цілющу страву, як борщ.
Пам’ятаймо слова Шевченка «… І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь». Добре, що ми знаємо приготувати середземноморські страви, добре що є чому повчитись в італійців. Але згадайте своїх бабусь, що вони готували смачненького як хотіли вас потішити. Чи всього навчились ви від них і передаєте своїм дітям?
Марія Шмигельська, м. Генуя