-
Генуя – гарна, Україна також! – так сказали генуезці в давнину, так підтвердили сучасники
16 червня у музеї св.Августина (У Генуї) відбулося представлення книги «Генуезці в Криму». В зустрічі взяли участь представники України в особі генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» вельмиповажної Нелі Куковальської із представниками української громади м.Генуя та представники Генузької мерії із науковцями-істориками.
Маємо знати, що номінування культурних пам’яток у Список ЮНЕСКО — це імідж країни, розвитку її туристичного потенціалу та визнання іншими. Саме тому у цій науковій праці є зацікавлені дві сторони.Над книгою працювали наукові співробітники Національного заповідника «Софія Київська», до якої, до речі, належить Генуезька фортеця, та
професори Генуезького університету, які і представили особливості наукової праці. Було цікаво взнати особливості історичного контексту, спільної логіки побудови фортець та зрештою найти пояснення чому генуезьці зупинились саме в Криму і чому українці в свою чергу зупинились зараз в цьому мальовничому місті Середземномор’я: Краса притягує і дає відчуття домашнього затишку.
Історичний путівник містить цікаву й різноманітну інформацію про пам’ятки м. Генуї та Криму, об’єднані єдиним історичним контекстом та характерними архітектурними рисами, які прослідковуються в своєрідних особливостях побудови башт і стін середньовічних фортифікаційних споруд.Автори книги подають матеріал таким чином, щоб читач міг уявити епоху розквіту та могутності генуезьких колоній в Криму, поринути в історичне минуле часів лицарів, дожів, консулів та місіонерів.
Італійський інститут культури в Україні, науковці міста Генуї та директор Національного заповідника «Софія Київська» представили історичний путівник «Генуезці в Криму», який вийшов у друк у двох варіантах: італійською й українською та англійською й російською мовами.
Директор Італійського інституту культури в Україні професор Нікола Франко Баллоні не раз наголошував на спільності між нашими народами на що також звернув увагу почесний консул Камілло Бассі, даючи в приклад це спільне дослідження, що відновило дружні зв’язки між нашими народами. “Ця єдність має постійно скріплюватися” – зауважила директор «Софії Київської» пані Куковальської, нащо Чезаре Торр, завідуючий відділом культури і туризму при мерії, відповів: “Отож, до зустрічі у Києві”. До зустрічі!Слід також звернути увагу, що ця книга має також посприяти у внесенні середньовічної архітектурної пам’ятки — Генуезької фортеці в Судаку — до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як відомо, нині туди входять лише чотири українські перлини — «Софія Київська» й «Києво-Печерська лавра» (під одним номером), історичний центр Львова, недоторкані букові ліси Карпат та Геодезична Дуга Струве (Хмельницька та Одеська області).
